09/08/2026
Свята великомучениця Варвара народилася у місті Іліополі, у знатній язичницькій родині. Вона була єдиною дочкою однієї знатної та багатої людини — Діоскора. Він був наполегливим язичником і старанно оберігав дочку від впливу християн. Але серце Варвари шукало єдиного невідомого Бога. Її світлий розум не міг визнати могутність язичницьких богів. Варвара не хотіла й думати про заміжжя, хоча її батько дуже хотів видати свою дочку заміж. Думаючи, що причиною подібної огиди є її самота, він дозволив їй виходити, куди вона забажає.
Так свята Варвара познайомилася із християнами, які розкрили їй таємниці божественного вчення Ісуса Христа. Серце її, що давно шукало істини, з радістю прийняло благу звістку про спасіння людського роду, і незабаром дівчина стала християнкою. Дізнавшись про це, Діоскор зрадив дочку свою в руки мучителів.
Мартіан, правитель тієї області, зворушений дивовижною красою Варвари, намагався схилити її до зречення Христа. Але свята оголосила, що з радістю прийме болісну смерть заради свого Бога та Спасителя. Після довгих мук її кинули до в’язниці, де вночі у видінні їй з’явився Сам Господь. Він підбадьорив її та зцілив рани.
На другий день свята була піддана новим катуванням, які перенесла з такою мужністю, що одна зі свідків її страждань, Юліанія, раптом виступила з народу та оголосила себе християнкою. Її відразу схопили і, повісивши на дереві поряд зі святою Варварою, зазнали страшних мук, після чого обом святим відсікли голови.
Того ж дня Діоскор і Мартіан були спалені блискавкою під час грози, тому від них не залишилося навіть кісток.
Мощі святої великомучениці Варвари нині лежать у Володимирському соборі міста Києва, куди були перенесені з міста Константинополя грецькою царівною Варварою, дружиною великого князя Святополка, онука святого Володимира.
