04/27/2026
НЕДІЛЯ РОЗСЛАБЛЕНОГО
Тропар (глас 3): Хай веселя́ться небе́сні, хай ра́дуються земні́ї,* бо яви́в могу́тність руки́ Своє́ї Госпо́дь,* подола́в сме́ртю смерть, пе́рвенцем ме́ртвих став,* з безо́дні а́ду ви́зволив нас* і пода́в сві́тові вели́ку ми́лість.
+Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові.
Кондак (глас 3): Ду́шу мою́, Го́споди, у гріха́х всіля́ких і безглу́здими ді́яннями тя́жко розсла́блену,* воздви́гни божестве́нним Твої́м засту́пництвом,* як і розсла́бленого воздви́гнув Ти дре́вньо,* щоб я кли́кав до Те́бе, спаса́ючись:* Сла́ва, Хри́сте, вла́ді Твої́й.
І нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Кондак Пасхи (глас 8): Хоч і у гріб зійшо́в Ти, Безсме́ртний,* та а́дову зруйнува́в Ти си́лу,* і воскре́с єси́ як перемо́жець, Хри́сте Бо́же,* жінка́м-мироно́сицям звісти́вши: Ра́дуйтеся,* і Твої́м апо́столам* мир дару́єш,* па́дшим подає́ш воскресі́ння.
Прокімен (глас 1):Будь, Го́споди, ми́лість Твоя́ на нас, бо упова́ли ми на Те́бе (Пс. 32,22).
Стих: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить похвала́ (Пс. 32,1).
Діянь святих апостолів читання – 23 зач.; 9:32-42: Тими днями Петро, обходячи всі усюди, прибув і до святих, що мешкали в Лідді. 33. Там він знайшов одного чоловіка, на ім'я Еней, що лежав на ліжку вісім років і був паралітик. 34. Петро сказав до нього: «Енею, Ісус Христос тебе оздоровляє. Устань і сам постели собі ліжко!» І вмить той підвівся. 35. І бачили його всі мешканці Лідди та Сарону, і навернулися вони до Господа. 36. Була ж у Яффі одна учениця, на ім'я Тавита, що значить у перекладі Дорка (Сарна). Вона була повна добрих діл та милостині, що чинила. 37. І сталося тими днями, що вона занедужала й умерла. Обмили її і поклали в горниці. 38. А що Лідда лежить близько Яффи, учні, почувши, що Петро там, послали двох чоловіків з просьбою до нього: «Не отягайся прийти аж до нас!» 39. Петро негайно рушив з ними. І як прийшов, вони його повели наверх у горницю, де всі вдови оточили його з плачем, показуючи йому туніки й плащі, що їх робила Дорка, бувши з ними. 40. Велівши всім вийти з хати, Петро став на коліна й почав молитися, а повернувшись до тіла, мовив: «Тавито, встань!» І та відкрила свої очі й, побачивши Петра, сіла. 41. Він же подав їй руку та й підвів її і, прикликавши святих та вдів, поставив її живою. 42. Довідалась про це вся Яффа, і багато повірило в Господа.
Алилуя (глас 5): Ми́лості Твої́, Го́споди, пові́к оспі́вуватиму, сповіщу́ з ро́ду в рід і́стину Твою́ уста́ми мої́ми (Пс. 88,2).
Стих: Бо сказа́в Ти: Пові́к ми́лість збуду́ється, на небеса́х утверди́ться і́стина Твоя́ (Пс. 88,3).
Від Івана святого Євангелія читáння – 14 зач. 5, 1-15:
Коли настав вечір, того В той час Ісус прибув до Єрусалиму. 2. А є в Єрусалимі Овеча купіль, що зветься по-єврейськи Витесда й має п'ять притворів. 3. У них лежала сила недужих, сліпих, кривих і сухих, які чекали, коли зворушиться вода: 4. бо ангел Господній сходив час від часу в купіль і зворушував воду, і хто перший по зворушенні води спускався у купіль, видужував, хоч би яка була його недуга. 5. Був там один чоловік, що нездужав тридцять вісім років. 6. Побачив Ісус, що він лежить, і довідавшися, що він вже дуже довго нездужає, каже до нього: – Бажаєш видужати? 7. Відповідає йому недужий: – Не маю нікого, пане, хто б мене спустив у купіль, коли зворушиться вода, бо коли я туди приходжу, інший передо мною сходить. 8. Ісус мовить до нього: – Устань, візьми ложе твоє й ходи! 9. І відразу видужав той чоловік і взяв своє ложе, й почав ходити. 10. А був то день суботній. Юдеї кажуть тому, що видужав: – Таж то субота. Не личить тобі носити ложе. 11. Той їм відповів: – Той, хто мене оздоровив, сказав мені: візьми твоє ложе й ходи. 12. Спитали його: – Хто той, що сказав тобі: візьми й ходи? 13. Але той, що видужав, не знав, хто він, бо Ісус зник у натовпі, що був на тому місці. 14. Потім Ісус найшов його у храмі й мовив до нього: – Оце ти видужав, не гріши ж більше, щоб що гірше тобі не сталось. 15. Чоловік пішов і оповів юдеям, що то Ісус оздоровив його.
Замість Достойно: Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться.
Ірмос, глас 1: Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення Твого.
Причасниий: Тіло Христове прийміть, джерела безсмертного споживіть. (Пс 148,1). Алилуя (3).
"Ангел бо Господній кожного літа сходив, воду в купальні збурював і тільки одного здоровим робив, Христос же безліч вірних Божественним хрещенням спасає.
При Овечій купелі лежала немічна людина,* і бачивши тебе, Господи, кликала:* Не маю чоловіка, що вкинув би мене в зрушені води!* Бо коли я доходжу, то інший мене випереджує* і стає здоровим, а я далі лежу немічний.* І змилувався Спас та й каже до нього:* Задля тебе я став людиною, заради тебе я воплотився,* а ти кажеш: – Не маю чоловіка.* Візьми твою постіль і ходи!* Все тобі можливе, все слухає тебе й підкоряється,* тож, як Людинолюбець, пом’яни, Спасе, всіх нас і помилуй.
Протягом довгих літ тяжко хвору немічну душу мою зціли, Преблагий, як раніше розслабленого, щоб я пішов Твоїми стежками, які Ти показав тим, хто любить Тебе.
Господи, розслабленого не купальня зцілила, але Твоє слово оновило, і навіть багатолітній недуг не перешкодив йому: щоб скоріше показалася дія Твого гласа, і незносимий тягар відкинув, а вагу постелі поніс, на свідчення багатства щедрот Твоїх, слава Тобі."