20/04/2026
✠ Pananalita sa Kapistahan ng Banal na Dakilang Martir San Jorge na Mapagtagumpay ✠
Sa maningning na liwanag ng panahon ng Pasko ng Pagkabuhay, muling inilalagay ng Iglesia ni Cristo sa harapan natin ang larawan ng banal na Dakilang Martir na si San Jorge, ang maluwalhating Mapagtagumpay, na nagpakitang siya’y tunay na kawal ni Cristo. Sa kanya, ating minamasdan hindi lamang ang isang tauhan ng kasaysayan, kundi isang buhay na ikon ng tagumpay ng biyaya ng Diyos laban sa takot, karahasan, at kamatayan.
Si San Jorge, na tinatawag na Mapagtagumpay, ay larawan ng pakikibakang espirituwal—isang pakikibakang hindi laban sa laman at dugo, kundi laban sa kadiliman ng sanlibutang ito. Ang kanyang sibat na tumatagos sa dragon ay hindi lamang tanda ng lakas, kundi sagisag ng pananampalatayang dumadaig sa sanlibutan. Gaya ng itinuro ng Apostol: “Ito ang tagumpay na dumadaig sa sanlibutan, ang ating pananampalataya.” (1 Juan 5:4)
Para sa mga mananampalataya sa Pilipinas, ang banal na si San Jorge ay tumatayo bilang isang huwaran ng katapangan at katapatan sa gitna ng mga pagsubok ng ating panahon. Bagaman hindi siya katutubong santo ng ating lupain, ang kanyang halimbawa ay malalim na umaangkop sa karanasan ng sambayanang Pilipino—isang bayang kilala sa pananampalataya, pagtitiis, at pag-asa sa gitna ng kahirapan, sakuna, at mga pagsubok sa lipunan. Tulad ng mga sinaunang Kristiyano, tayo man ay tinatawag na maging matatag sa pananampalataya, kahit sa harap ng pangamba at kawalan ng katiyakan.
Sa ating konteksto, ang larawan ni San Jorge na lumalaban sa dragon ay maaaring maunawaan bilang pakikibaka laban sa kasamaan sa ating sariling buhay—laban sa kasalanan, kawalang-katarungan, katiwalian, at kawalan ng pag-ibig. Ang kanyang tagumpay ay nagpapaalala sa atin na sa pamamagitan ng biyaya ng Diyos, ang kasamaan ay hindi kailanman mananaig.
Ang kapistahan ng mga banal sa ating bayan ay kadalasang ipinagdiriwang nang may masiglang debosyon—sa pamamagitan ng mga panalangin, prusisyon, awit, at sama-samang pagsamba. Sa ganitong diwa, ang pagdiriwang kay San Jorge ay maaaring maging isang pagkakataon upang pagtibayin ang ating pananampalataya, hingin ang kanyang panalangin, at ialay ang ating buhay sa paglilingkod kay Cristo.
Sa ating panahon, na puno ng mga hamon—sa pamilya, sa lipunan, at sa Iglesia—tinatawag tayo ni San Jorge sa katapangan, katapatan, at hindi matitinag na pag-asa. Ang kanyang buhay ay nagpapaalala na ang tunay na tagumpay ay hindi matatagpuan sa lakas ng tao, kundi sa kapangyarihan ng Krus; hindi sa tagumpay ng mundo, kundi sa kaluwalhatiang walang hanggan.
Kaya’t sa ating pagninilay sa kanyang banal na ikon, tayo’y lumapit sa kanya nang may pananampalataya at pag-ibig:
Tropario, Ika-4 na Tono:
Tagapagpalaya ng mga bihag at tagapagtanggol ng mga dukha,
manggagamot ng mga maysakit at tagapagtanggol ng mga pinuno,
O mapagtagumpay na Dakilang Martir San Jorge,
manalangin ka kay Cristo Diyos upang maligtas ang aming mga kaluluwa.
✠ Слово на свято святого великомученика Юрія Переможця ✠
У світлому сяйві Пасхального часу Церква Христова знову підносить перед нами образ святого великомученика Юрія, славного переможця і страстотерпця, що виявив себе істинним воїном Христовим. У ньому ми бачимо не лише історичного мученика, але живу ікону перемоги Божої благодаті над страхом, насильством і смертю.
Святий Юрій, прозваний Переможцем (Трофеоносцем), є образом духовної боротьби, яка ведеться не проти плоті і крові, але проти темряви цього світу. Його спис, що вражає змія, є не лише символом сили, але знаком віри, що перемагає світ. Як навчає Апостол: «Оце перемога, що перемогла світ, — віра наша» (1 Ів. 5:4).
Для українського народу постать святого Юрія має особливе значення. Від княжих часів Київської Русі він був покровителем воїнів, державності і християнського життя. Його ім’я носили князі, його образ прикрашав міста, а його молитви укріпляли народ у часи випробувань. Весняне свято Юрія (Юріїв день) знаменувало початок нового життя, благословення землі, вихід стад на пасовища, і освячення праці людської під покровом Божої благодаті.
У народному благочесті цей день супроводжувався молитвами за врожай, окропленням полів свяченою водою, співом духовних піснеспівів і радісним прославленням святого, який є охоронцем життя і переможцем зла. Усе це є свідченням того, що пам’ять святого Юрія живе не лише в літургії, але й у самому диханні християнської культури.
Сьогодні, коли світ знову переживає часи боротьби, постать святого Юрія закликає нас до мужності, вірності і незламної надії. Його життя нагадує, що істинна перемога не в силі меча, але в силі хреста; не в земній славі, але в небесному вінці.
Тому, споглядаючи його святу ікону, звернімось до нього з вірою і любов’ю:
Тропар, глас 4:
Як визволитель полонених і оборонець убогих, лікар недужих і поборник царів,
побідоносче великомученику Юрію,
моли Христа Бога спастися душам нашим.
⸻
✠ A Word for the Feast of the Holy Great Martyr George the Victory-Bearer ✠
In the radiant light of the Paschal season, the Church of Christ once again sets before us the image of the holy Great Martyr George, the glorious Victory-Bearer, who revealed himself to be a true soldier of Christ. In him, we behold not merely a figure of history, but a living icon of the triumph of divine grace over fear, violence, and death.
Saint George, called the Trophy-Bearer, stands as an image of the spiritual warfare waged not against flesh and blood, but against the darkness of this world. The spear with which he strikes the dragon is not only a sign of strength, but a symbol of faith that conquers the world. As the Apostle declares: “This is the victory that overcometh the world, even our faith” (1 John 5:4).
For the Ukrainian people, the figure of Saint George holds a place of particular honor. From the princely age of Kyivan Rus’, he has been venerated as a patron of warriors, of righteous governance, and of Christian life itself. Princes bore his name, cities were adorned with his image, and his intercessions strengthened the faithful in times of trial. The spring feast of Saint George—Yurii’s Day—marked the renewal of life, the blessing of the land, the leading forth of flocks, and the sanctification of human labor under the grace of God.
In the piety of the faithful, this feast has long been accompanied by prayers for the harvest, the sprinkling of fields with holy water, the singing of sacred hymns, and the joyful glorification of the saint who guards life and overcomes evil. Thus, his memory lives not only within the liturgical life of the Church, but within the very fabric of Christian culture.
In our own age, marked again by struggle and uncertainty, Saint George calls us to courage, fidelity, and steadfast hope. His life proclaims that true victory is not found in the power of the sword, but in the power of the Cross; not in earthly glory, but in the crown of heaven.
Therefore, contemplating his holy icon, let us turn to him with faith and love:
Troparion, Tone 4:
As the deliverer of captives and defender of the poor,
physician of the infirm and champion of kings,
O victorious Great Martyr George,
intercede with Christ God that our souls may be saved.
