01/09/2026
#календаругкц
1 вересня розпочинається новий Літургійний (церковний, індикт) рік.
Час початку нового Літургійного року - це не лише межа між минулим та майбутнім, але і можливість оглянутися назад. Проаналізувати зроблене та скласти плани на майбутнє.
У час, коли над світом панують війни, насильство, голод, кліматичні зміни внаслідок діяльності людини - важливими є бажання та дії у поверненні до нормальності. До нормальності в якій панує мир, любов, повага, взаємопрощення та екологічний спосіб мислення.
Літургійний рік побудований навколо спасительних подій з життя Ісуса Христа і Пресвятої Богородиці, та вшанування памʼяті святих. Впродовж року Церква та всі вірні переживають події з історії спасіння: прихід і перебування Сина Божого на землі, Його страждання, смерть і воскресіння. Вшановує свята Церква і Богородицю, адже у ділі відкуплення вона є на першому місці після Ісуса Христа. Під час літургійного року вірні переживають як радісні, так і сумні події, якими є пости, що молитвою і щирою покутою приготовляють людей до радості того чи іншого свята.
Ми маємо пам’ятати, що річний цикл – це не просто спомин історичних подій, які відбувалися дві тисячі років тому, бо ж Син Божий не є мертвим, але, як каже апостол Павло, «Христос учора, сьогодні і навіки Той Самий» (Євр 13,8). Ми кожного року по-новому переживаємо ці події найперше у своєму серці, тому повинні бути не тільки пасивними глядачами, але й активними їх учасниками.
Щодо вшанування памʼяті святих, то саме вони є носіями Христового світла і хто, як не вони, якнайкраще наочно продемонстрували життя згідно з євангельськими настановами Спасителя.
Господські та Богородичні свята
У нашому літургійному році є дванадцять головних свят, більшість з яких зосереджує увагу вірних на двох постатях: Ісусі Христі та Пресвятій Богородиці. Також, до дванадцяти головних свят належать Зіслання Святого Духа і Воздвиження Чесного і Животворного Хреста. У святі Зіслання Святого Духа ми переживаємо народження Христової Церкви, Головою якої є Ісус Христос. А святкуючи свято Чесного і Животворного Хреста, Церква віддає шану хресному дереву, на якому був розп’ятий Спаситель і на якому звершилося відкуплення людського роду.
Рухомі й нерухомі свята
Рухомі – це ті свята, які не випадають кожного року в одне і те ж число чи день. Осередком рухомих свят є свято Пасхи, яке не має сталої дати, тому і дати всіх інших рухомих свят відраховуються від свята Пасхи.
Нерухомі – це ті свята, які щороку святкуються в один і той же час і не змінюють дати. Осередком нерухомих свят є свято Різдва Христового.
Пости і загальниці
Окрім святкового часу наш літургійний рік має також час для покаяння, покути і молитви. Такий час називається постом. Піст – це час боротьби з пристрастями, який супроводжується обмеженням у їжі, молитвою і милостинею. Постів у нашому літургійному році є чотири: Різдвяний піст (Пилипівка), Великий піст, Петрівка і Успенський піст.
Найбільша увага прикута до Великого посту, бо ж він приготовляє вірних до Світла Христового Воскресіння. Час Великого посту – це час наслідування Ісуса Христа у Його сорокаденному пості в пустині, де Він молився і боровся проти спокус та переміг їх. Великий піст триває сорок днів. В часі посту християни ведуть боротьбу проти спокус і гріха через «умертвлення» тіла, тобто відмові від земних радостей і зосередження уваги на молитві й покаянні.
Різдвяний піст готує вірних до світла Різдва Христового. Це одне з найбільших свят, тому подібно як перед Пасхою, піст перед ним триває сорок днів. Він починається 28 листопада і триває до Навечір’я Різдва (6 січня). Під час Пилипівки Церква вшановує пам’ять старозавітних пророків і патріархів, які найбільше очікували приходу Месії.
Петрівка приготовляє християн до свята верховних апостолів Петра і Павла. Ці два святі мужі продемонстрували нам власним прикладом, якою має бути віра і життя християн. Триває Петрівка від Першої неділі по святі Зіслання Святого Духа (неділі Всіх Святих) і до навечір’я свята верховних апостолів Петра і Павла. Цей піст є рухомим, бо пов’язаний зі святом П’ятидесятниці, яке рухається згідно Пасхи. При цьому саме свято Петра і Павла не є рухомим, змінюється лише дата початку Петрівки, тому тривалість цього посту є різною в різні роки.
Піст, який передує святу Успення Пресвятої Богородиці, в народі ще називають Спасівкою. В часі цього посту вірні наслідують піст і молитви Пречистої Богородиці, якими вона приготовляла себе до зустрічі з своїм Сином в чудесному Успенні.
Також наша традиція зберегла піст кожного тижня у п’ятницю, але є й винятки, коли піст опускається і Церква дозволяє вживати м’ясні та молочні страви. Ці виняткові дні називаються загальницями. Загальниці творилися через різні причини. Наприклад, коли в якийсь з днів посту припадало свято, то тоді надавалося перевагу радості й торжеству свята. З нагоди цього піст поступався радісній події є засобом злагіднення посту.
Мозаїка «Створення світу» у Кафедральному соборі Санта-Марія-Нуова, Палермо, Італія.
