10/03/2026
«Хресту Твоєму поклоняємось, Владико»: День духовного відродження та милосердя у Вітербо
,,Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться себе самого, візьме на себе хрест свій та йде слідом за мною" (Мр. 8:34).
У неділю, 8 березня 2026 року, наша парафіяльна родина Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ у м. Вітербо сподобилася особливої благодаті. Хрестопоклонна неділя, що знаменує середину Великого посту, стала для нашої громади часом глибокого молитовного єднання та духовного оновлення.
Святу Літургію для нашої громади відслужив та виголосив проповідь капелан парафії монсиньйор о. доктор Андрій Максимович. Роздумуючи над недільним Євангелієм, проповідник наголосив, що кожен християнин, вдивляючись у Хрест Спасителя, має вчитися приймати власні життєві хрести, «озброюватися» ними та зі смиренням і покірністю нести їх слідом за Христом.
Літургійну молитву прикрасив неперевершений спів тріо семінаристів Папської Колегії святого Йосафата (м. Рим) — Василя Коваля, Нестора Височанського та Андрія Тимчука. Їхній професійний багатоголосний спів наповнив храм особливою урочистістю, допомагаючи кожному глибше зануритися у розмову з Господом.
Особливим даром для парафіян стала можливість приступити до святої Тайни Сповіді (Покаяння). Протягом усього часу до диспозиції вірян був священник-гість із Риму,О.Ігор Гінда,який допомагав кожному очистити серце та примиритися з Богом у цей святий час Чотиридесятниці.
Цей день також став історичною віхою для нашого храму завдяки урочистому освяченню ікон стацій Хресної Дороги. Ці образи є унікальними, адже їх власноруч виготовила та поофірувала для нашої парафії пані Неоніла Очеретяна. Кожна ікона, створена з великою любов’ю та молитвою, відтепер допомагатиме вірянам нашої громади візуально та духовно супроводжувати Христа на Його хресній дорозі. Ми щиро дякуємо пані Неонілі за цей неоціненний дар.
Після Літургії громада разом із братами-семінаристами молилася авторську Хресну дорогу за полонених українців. Кожна стація стала зворушливою розмовою бранця з Богом, що відтворювала шлях Ісуса на Голгофу крізь призму страждань наших співвітчизників у ворожих катівнях. Після Літургії громада разом із братами-семінаристами пройшла авторську Хресну дорогу за полонених українців. Кожна стація стала зворушливою розмовою бранця з Богом, де шлях Ісуса на Голгофу духовно переплітався зі стражданнями наших сучасних героїв у ворожих катівнях.
Молитовні розважання, наповнені глибоким емоційним змістом, та тужливе виконання «Пливе кача» викликали сльози та співпереживання за долю рідного народу. Семінарійний спів став тим середником, що допоміг нам не просто згадати про страждання, а й випросити у Бога сили для наших захисників та якнайшвидшого повернення кожного полоненого додому.
Ми висловлюємо щиру вдячність монсиньйору Андрію Максимовичу за мудре слово, семінаристам за молитовний спів та пані Неонілі за її жертовну працю. Нехай цей день, сповнений благодаті Божого милосердя, зміцнить нас у вірі та веде до світлого свята Воскресіння Христового!
Слава Ісусу Христу! 🕊️
Слава Україні!
