Спільнота УГКЦ у Равенні / Comunità Greco-Cattolica Ucraina a Ravenna

08/09/2026

04/09/2026

https://www.youtube.com/watch?v=ASWUIFfwo6Q

Enjoy the videos and music you love, upload original content, and share it all with friends, family, and the world on YouTube.

04/09/2026

ЗАПИС ДІТЕЙ ДО УКРАЇНСЬКОЇ НЕДІЛЬНОЇ ШКОЛИ

Слава Ісусу Христу!
Дорогі батьки!

Парафія УГКЦ міста Равенна, оголошує запис дітей до Української недільної школи, новий навчальний рік якої розпочнеться у неділю 20 вересня.

Наша мета – допомогти українським батькам зберегти у своїй сім’ї християнську віру, любов до Бога, до Церкви і до України та, через виховання і приклад власного життя, передати ці скарби роду своїм дітям і внукам.

У нашій школі діти навчаються катехизму і основних правд християнської віри, української мови і літератури, письма, читання, народознавства, історії і географії України, релігійних і культурних традицій, співу і фольклору українського народу.

Для допомоги вчителям та меншим дітям, маємо потребу у старших дітях, молоді, підлітках, які вже досить добре вміють правильно читати й грамотно писати. Вони можуть також допомагати вчителям у приготуванні різних свят та заходів школи.

Запрошуємо усіх до нашої родини, у дружню спільноту дітей, батьків і вчителів, у те середовище, де всі разом намагаються пізнавати, шанувати і передавати, особливо молодшому поколінню, національну та релігійну ідентичність українського народу.

о. Володимир

01/09/2026

У ПРАТО ПОМЕР ДОН САНТІНО БРУНЕТТІ – ВЕЛИКИЙ ДРУГ МІСЦЕВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ.

Вчора, у понеділок 31 серпня 2026 року, помер Дон Сантіно Брунетті, довголітній парох парафії св. Івана Хрестителя міста Прато (Малісеті). Сьогодні зранку я поїхав до Прато, щоб попрощатися з покійним, який впродовж багатьох років був добрим і вірним другом та опікуном української громади м. Прато.

Стоячи у молитві над домовиною Дон Сантіно, я згадував його, як щиру, щедру і добродушну людину. Мабуть не відбулося жодного важливого заходу української спільноти, у якому не взяв би участі цей ревний душпастир. Він завжди старався, щоб громада мала свій храм і гідні умови. Допомагав громаді матеріально та фінансово. Багато вірних української спільноти шанували його і любили за відкритість і дружність.

Дон Сантіно добре розумів і робив все, щоб українська спільнота мала не тільки місце для богослужіння але також і приміщення для проведення різних святкувань, катехизи та інших зустрічей. Він хотів, щоб українська спільнота мала все необхідне для збереження духовної і національної ідентичності.

Для нас, священиків-капеланів етнічних спільнот, Дон Сантіно часто організовував у себе в каноніці зустрічі, які завжди розпочиналися смачним обідом, відтак продовжувалися цікавим і корисним спілкуванням. Дон Сантіно цікавився життям громади і життям кожного священика. Він був дуже чутливий і відкритий до людини, яка переживала смуток чи радість.

Я та всі, хто мав нагоду зустріти Дон Сантіно та бути з ним знайомим, можуть сказати, що то була добра людина, покірний пастир та мудрий проповідник.

Нехай всемилостивий і люблячий Господь Бог прийме у свої обійми душу новопреставленого священика Сантіно та сподобить його дару втішатися Божою славою та бути небесним заступником для тих, хто потребуватиме Божих ласк.

о. Володимир Волошин, капелан української греко-католицької громади м. Прато у 2004 – 2020 роках.

25/08/2026

СВЯТО ДНЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ У МІСТІ РАВЕННА

У неділю, 23 серпня 2026 року, на подвір’ї українського храму міста Равенна відбулася світла подія – святкування Дня Незалежності України. У цей особливий день місцева українська спільнота зібралася разом задля єднання українських сердець у місті Равенна. Затамувавши подих, усі слухали слова ведучих, які переповідали реалії історичних часів війни та нашої боротьби за життя.

Подякувавши італійським гостям за підтримку аплодисментами та теплими словами, організатори свята розпочали урочисту програму. Спільним голосом у пісні усі присутні відчули важливість мови, культури та віри, які закарбовані в корінні кожного з нас.

Важливим елементом свята став яскраво вбраний хор українців Равенни “Співочі серця”, які підготували для гостей свята пісенно-музичний репертуар. Дзвінке звучання бандури нагадало про те, що важливо показувати музичну спадщину українського народу.

Особливої атмосфери додало декламування віршів, які звучали до мурах і торкалися кожного присутнього. А згодом ми почули пісні під гітару, що здавалися такими простими, щирими та дуже рідними, і нам всім хотілося залишатися в цьому моменті якомога довше.

Радісними стали виступи молодого покоління. Діти щирими посмішками та лагідними мелодійними співами нагадали усім про відчуття світлого майбутнього та найбажанішого моменту перемоги, заради якого потрібно берегти традиції українського народу та передаємо їх наступним поколінням.

Свято завершилося спільним частуванням та спілкуванням з друзями. Святкова атмосфера залишала в кожному серці глибокі почуття радості перебування у спільноті близьких людей. Всі миті урочистого свята були закарбовані в памʼяті, щирих обіймах та у бажанні наступних зустрічей, які завжди матимуть у собі мету і сенс єднання.

Владислава Сивобород
Фото Ірини Тельнової

16/07/2026

МОЯ МАНДРІВКА З ІСУСОМ ТА ДРУЗЯМИ
Другий тиждень денного табору дітей УГКЦ м. Равенна

Другий тиждень табору УГКЦ міста равенна став особливим завершенням спільної мандрівки з Ісусом та друзями. Це були дні, наповнені відкриттями, щирими розмовами, веселими пригодами та моментами, які надовго залишаться у наших серцях.

Протягом тижня ми відкривали для себе Бога як люблячого Творця, захоплювалися красою Його створіння та вчилися бачити Його любов у навколишньому світі. Саме тому вирушили на екскурсію, де могли ближче познайомитися з тваринами та ще раз переконатися у дивовижності Божого творіння.

Разом роздумували над тим, що таке справжня радість. На прикладі притч про загублену вівцю та блудного сина ми зрозуміли, що найбільша радість народжується тоді, коли людина повертається до завжди люблячого нас Господа, нашого Небесного Батька.

Ми також говорили про покаяння та прощення, відкриваючи, що Боже милосердя набагато більше за наші помилки. А притча про милосердного самарянина навчила нас не проходити повз тих, хто потребує допомоги, а бути уважними, добрими й милосердними до кожного.

Не бракувало й нових пригод. Ми побували на екскурсії у місцевому музеї та Баптистерію, відкриваючи для себе багату історію та красу цього міста.

Багато сміялися, співали, грали ігри, творили, радіючи і дякуючи Господу за можливість бути разом.

Особливою подією стало урочисте завершення табору, на яке були запрошені батьки. Діти з великим захопленням представили театральну постановку про Давида і Голіафа, до якої власноруч створювали костюми, робили репетиції, вкладаючи всі свої вміння і любов.

Також батьки переглянули два мультфільми, які діти створювали протягом табору, і змогли побачити, скільки таланту, фантазії та старання вони вклали у свою роботу.

Слава Господу, що дав дітям щирість, допитливість, довіру, радість і любов у їхні маленькі серденька. Саме ви, дорогі діти, зробили ці два тижні такими наповненими життям, радісними, теплими й незабутніми.

Окрема подяка батькам за довіру, підтримку та надану можливість нам бути частиною літніх пригод ваших дітей. Для нас велика радість і відповідальність супроводжувати їх у пізнанні Бога, у зростанні в любові, доброті та дружбі.

Нехай ті маленькі зернятка віри, надії і любові, які ми намагалися сіяти, щедро проростуть, окроплені милосердям і благодаттю нашого Господа, і в майбутньому дадуть добрі плоди чеснот у серцях дітей.

До нових зустрічей!

Мирослава Гребеняк, аніматор.