17/06/2026
ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДВЕРЕЙ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ РАВЕННИ
У неділю 14 червня 2026 року, у парафії УГКЦ міста Равенна відбулося свято завершення першого навчального року української недільної школи, яка від вересня 2025 року активно діє при українській громаді і храмі. Ця школа, це середовище і простір передавання культурного та історичного спадку, збереження української мови, національної та релігійної ідентичності.
У цю неділю свято розпочалося подячною Літургією, а по її завершенні, учні, вчителі, батьки, гості та всі парафіяни зібралися на церковному подвір’ї, щоб разом святкувати важливу подію у житті місцевої української спільноти.
Свято розпочалося вступним, привітальним і подячним словом п. Оксани Гиз, учителька української мови і літератури, яка має понад тридцятилітній педагогічний досвід праці у школах в Україні. Впродовж навчального року недільної школи у Равенні, п. Оксана чуває над збереженням української мови та рідної культури в українських сім’ях, віддає дітям не тільки знання, а й своє серце.
Вона провела зі своїми учнями, віком 5-12 років, близько 23 уроки, вчила дітей букв, допомагали їм правильно вимовляти і писати, складати речення, з них будувати українською мовою пізні розповіді. Кожна буква і слово, наповнені любов’ю і передане від серця вчительки, озолочували уста і серце учнів.
А ще п. Оксана, з нагоди різних подій життя школи, пише для учнів чудові душевні вірші, наповнює їх любов’ю та глибоким змістом. Так і цього разу, на святі, з уст учнів лунали її вірші. Найбільш зворушливо прозвучав віршик 5-ти літнього Анджело, найменшого з підготовчої групи учнів, в якому той висловив свою готовність розпочати навчання у першому класі.
Пані Оксана дякувала дітям, та зокрема їхнім батькам, адже дякуючи добрим батькам, діти можуть приходити до школи та брати участь у її житті. На знак щирої любові до дітей, п. Оксана подарувала усім учням пам’ятні, з написом про школу, футболки. Діти раділи гарним подарунком вчительки, спішили одягнути футболки, щоб усім показати свою приналежність до спільноти української школи.
З подячним і привітальним словом, до дітей та всіх присутніх на святі, звернулася Мирослава Гребеняк, студентка першого курсу Равенської Академії образотворчого мистецтва. Підчас навчального року, Мирослава приготувала і провела з учнями різні літературні та релігійні свята. Діти полюбили Мирославу за її увагу до них, щирість, відкритість, любов та посвяту.
По завершенні виступу, Мирослава запропонувала дітям та їхнім батькам долучитися до цікавої командної роботи. У заздалегідь намальованому нею вулику (символ життя української школи у мініатюрі), діти і батьки мали закріпити свої шестикутної форми фотографії. Кожен, немов бджілка, яка збирає і приносить до вулика пахучих і цілющий нектар, вибирав фото, приносив його вклеював, зображаючи немов медовий стільник.
Святий Амвросій порівнював живу Церкву людей з вуликом, а християнина — з бджолою, яка безустанно трудиться задля спільної користі й завжди залишається відданою своєму вулику, спільноті. Таким чином, вулик являється символом згуртованості всієї спільноти, невід’ємною частиною якої, у нашому випадку, є українська школа.
У своєму подячному слові, отець Володимир Волошин, душпастир української спільноти Равенни, подякував дітям за терпливість у навчанні катехизму, історії та географії України, за довіру до вчителів, за бажання і вміння будувати спільноту вірних і надійних друзів, спільноту, у якій кожен має і може стати другом для іншого.
Така дружня спільнота учнів і вчителів, відразу стала для батьків гарною нагодою для об’єднання. Отець Володимир побажав, щоб українська школа Равенни завжди виховували справжніх людей, всесторонньо розвинених особистостей, свідомих і відповідальних громадян, добрих, побожних християн та щирих українців. На згадку про першій рік навчання у школі, священик подарував учням листівку «Родинне дерево» з фотографіями усіх дітей, батьків і вчителів школи.
У житті української школи було чимало цікавих подій, в організації та проведенні яких активну участь брали батьки. Літературні вечори, лабораторні роботи, під проводом місцевих талановитих майстринь Ірини Сорокіної та Наталії Бережної, ярмарки, вертеп, свято писанки, пікнік, святкування днів народження і пригощання різними смаколиками та ще багато інших заходів, які об’єднали батьків у дружню спільноту.
Урочиста частина свята завершилася виступом п. Олени Мельник, бандуристки та диригентки хору «Співочі серця» м. Равенна. Пані Олена сердечно привітала дітей і батьків української школи зі святом. Минає перший рік школи… пригадуються різні зустрічі і події, у яких п. Олена з хором завжди брала активну участь. Варто згадати свято матері, вертеп, літературні, патріотичні і релігійні заходи, які завжди супроводжувалися співом та музикою за участю п. Олени, хору та її талановитих учениць.
На завершення свята, п. Олена, у супроводі хору, заспівала пісню на слова Ю. Рибчинського та на музику І. Карабиця «Пісня про добро». Цей музичний подарунок об’єднав серця усіх присутніх у щирих і глибоких почуттях вдячності Богові та один одному за свою спільноту, рідну школу, в якій народжується, зростає і випробовується на автентичність взаємне довір’я, дружба і повага; спільнота, у якій кожен є особливим і неповторним, цінним і необхідним.
Свято відкритих дверей української школи завершилося спільним частуванням. Татусі розпалили багаття і приготували на ньому соковитий шашлик і ковбаски. Матусі, парафіяни та всі гості свята пригощали один одного своїми вишуканими солодкими і соленими смаколиками. Кожен потрудився на славу, щоб щось приготувати та від себе принести до спільного столу. Дякуємо усім за жертовність і посвяту!
На церковному подвір’ї лунала весела музика, пахнуло смачними стравами, діти бавилися і, дивлячись на своїх батьків та всіх парафіян, тішилися, що мають таке гарне українське середовище, мають таку дружню українську християнську родину, адже їм так важливо мати родину, щоб рости щасливими, здоровими, мудрими і бути найкращими.
Недільний день зближався до кінця… кожен повертався до свого дому… на церковному подвір’ї тиша… однак, тут, ще й досі залишаються спогади – на стіні величезний плакат з фотографіями найважливіших подій першого року школи… а у повітрі, здається й досі витає галас дітей, відгомін слів вдячності Богові і один одному та висловлене бажання знову і знову зустрічатися!
… і це станеться уже незадовго… Менш ніж за два тижні, у приміщенні парафіяльного дому та на церковному подвір’ї знову буде людно й весело, адже розпочнеться довгоочікуваний двотижневий денний дитячий табір, веселі канікули з Богом та друзями! А що далі? А далі, Господь уже готує для нас нові причини і нагоди для зустрічей. Залишається за нами, відгукнутися, прийняти запрошення і вийти на зустріч!
За все усім щиро дякую!
о. Володимир
Фото Ірини Тельнової
