Éparchie Saint Volodymyr le Grand de Paris

27/05/2026

27 травня в Єпархії Святого Володимира Великого в Парижі відбувся Єпархіальний форум душпастирства родин, який проходив у форматі онлайн-зустрічі.

У форумі взяли участь 55 учасників: духовенство, богопосвячені особи, катехити, семінаристи та миряни з парафій і душпастирств єпархії. Зустріч розпочалася спільною молитвою та привітальним словом владики Ihor Rantsya.

Пленарну частину провів о. Mykhailo Shevtsov, референт у справах подружжя, родини та мирян. Він представив головні напрямки душпастирського бачення УГКЦ щодо родини, зокрема у світлі душпастирського плану до 2030 року, Стратегії сімейної політики УГКЦ та постанов Синоду Єпископів УГКЦ.

Особливу увагу було звернено на родину як «домашню Церкву», місце передавання віри, взаємної підтримки, зростання у любові та відповідальності. Учасники форуму також говорили про сучасні виклики для сімей: війну, міграцію, розділення родин, кризові ситуації, виховання дітей, життя в багатокультурному середовищі та потребу живої парафіяльної підтримки.

Після вступної частини учасники працювали у шести групах, де обговорювали родинну катехизацію, підготовку до Святого Таїнства Подружжя, супровід молодих сімей, підтримку кризових і зранених війною родин, мішані подружжя та роль парафії як спільноти підтримки для сім’ї.

Напрацювання груп стануть основою підсумкового документа єпархії, який буде передано для підготовки всецерковного форуму душпастирства родин, запланованого на жовтень. Також були вибрані делегати-миряни від єпархії на згаданий всецерковний форум.

На завершення владика Ігор подякував усім учасникам за активну працю та наголосив, що турбота про християнську родину є одним із найважливіших завдань Церкви сьогодні. Форум завершився молитвою за українську родину (митрополита Андрея) та архиєрейським благословенням.

26/05/2026

Уже дванадцятий рік поспіль українська спільнота в Утрехті на свято П’ятидесятниці відзначає свій парафіяльний празник. Цьогорічні святкування традиційно розпочалися Великою Вечірнею з Литією у переддень свята — 23 травня 2026 року. Богослужіння очолив владика Ігор Ранця у співслужінні адміністратора парафії о. Миколи Буцяка.

Весь фотоальбом : https://photos.app.goo.gl/QzuyAkPGSVMXmEXK6

Уже дванадцятий рік поспіль українська спільнота в Утрехті на свято П’ятидесятниці відзначає свій парафіяльний празник. Цьогорічні святкування традиційно розпо...

26/05/2026

25 травня 2026 року в Парижі відбулися пам’ятні заходи з нагоди 100-х роковин від дня трагічної загибелі Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри — визначного діяча української державності, який присвятив своє життя боротьбі за свободу та незалежність України.

25 травня 2026 року в Парижі відбулися пам’ятні заходи з нагоди 100-х роковин від дня трагічної загибелі Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симо...

26/05/2026

22-24 травня українські військовослужбовці, капелани, родини полеглих та зниклих безвісти воїнів взяли участь в 66-тому Міжнародному військовому паломництві до Люрду.

Українські військовослужбовці, капелани, родини полеглих та зниклих безвісти воїнів взяли участь в 66-тому Міжнародному військовому паломництві до Люрду. 22-24 травн...

19/05/2026

Сьогодні в Люксембурзі відбулася історична подія — екзгумація та відправка до України тлінних останків полковника Андрія Мельника, Голови проводу ОУН, та його дружини Софії Федак-Мельник. Заупокійне богослужіння очолив владика Ihor Rantsya.

Сьогодні в Люксембурзі відбулася історична подія — екзгумація та відправка до України тлінних останків полковника Андрія Мельника, Голови проводу ОУН, та його др....

19/05/2026

📜 Володимир Маланчук і українська семінарія в Німеччині та Нідерландах

Продовжуємо серію публікацій про життя та діяльність владики Володимира Маланчука. Цього разу – про його працю для української духовної освіти в еміграції та служіння у Великій Британії.
🗓️ Восени 1945 р. – правлячий заступник Апостольського Візитатора для українців у Німеччині о. Микола Вояковський провів реєстрацію студентів із галицьких семінарій. Виявилося, що в Німеччині перебувало близько 80 семінаристів, які не завершили навчання
🗓️ 8 лютого 1946 р. – стараннями о. Володимира Маланчука вдалося отримати у розпорядження замок у Гіршберг для створення української семінарії. Ректором семінарії став о. Василь Лаба
🗓️ 19 лютого 1946 – призначення о. Маланчука професором в семінарії в Гіршбергу
👨‍🏫 Служіння о. Володимира у семінарії:
• декан семінарії
• духівник
• викладач філософських дисциплін та наукової методології
🗓️ Наприкінці 1947 р. – о. Володимир виїхав до Нідерландів, де за допомогою редемпториста о. Маврикія Ван де Малє, генерального вікарія Апостольського Візитатора владики Івана Бучка для Бельгії, Нідерландів і Скандинавії, подбав про переїзд усієї семінарії до монастиря августинців у Кулемборг
🗓️ Наприкінці квітня 1948 р. – вся семінарія, близько 50 осіб, переїхала до Нідерландів
⛪ Окрім викладацької праці, о. Володимир певний час був душпастирем для українців в Ейндговені
🗓️ До осені 1950 р. – о. Маланчук залишався викладачем семінарії, з перервою від серпня 1949 р. до березня 1950 р., коли перебував в Англії
📖 Характеристика як духівника:
«Першим духовником Семінарії був о. д-р Володимир Маланюк ЧНІ, який сповняв цей уряд близько півтора року. Точки його відзначалися глибоким і філософічним підходом, питомим його особі. Незвичайно будував питомців своєю направду чернечою невибагливістю, безперестанною працею та совісним сповнюванням свого священичого і професорського обов’язків»
📚 Характеристика як викладача:
«о. д-р Володимир Маланюк ЧНІ, викладаючи філософічні дисципліни, сам глибоко ознайомлений з матерією свого предмету, завжди вважав, що питомці з повною легкістю сприймають поодинокі трактати як “самозрозумілу річ”, що не завжди відповідало дійсності. Хоч у спільному пожитті завжди ввічливий і товариський, однак при іспитах не давав себе “переконати”, що вірить у “глибинні знання” студентів. Його чернеча невибагливість і простодушність були гарним прикладом для священичих кандидатів»
🏛️ Семінарія у Кулемборгу:
• проіснувала до кінця 1950 р.
• за весь час у ній навчалося 108 студентів
• 40 вихованців отримали священничі свячення
• серед них майбутні душпастирі нашої єпархії: Данило Дзвоник, Павло Когут та Василь Прийма
📜 Володимир Маланчук – генеральний вікарій у Великій Британії та Ірландії
🗓️ 29 березня 1949 р. – владика Іван Бучко призначив о. Володимира Маланчука генеральним вікарієм Апостольського Візитатора для Великої Британії та Ірландії
🗓️ 1 серпня 1949 р. – о. Володимир прибув до Лондона та оселився у монастирі редемптористів
🗓️ Восени 1949 р. – о. Володимир занедужав. До хвороби додалась депресія, викликана певним спротивом з боку частини духовенства
🗓️ Наприкінці 1949 р. – звернувся до владики Бучка з проханням прийняти його зречення з уряду генерального вікарія
🗓️ Наприкінці лютого 1950 р. – виїхав на лікування до Бельгії, а згодом повернувся до семінарії у Кулемборгу
🗓️ 27 вересня 1950 р. – владика Іван Бучко офіційно прийняв відставку о. Маланчука
🔔 Слідкуйте за наступними публікаціями про життя та діяльність владики Володимира Маланчука.

#ІсторіяЦеркви #ВолодимирМаланчук #УкраїнськаЦерква #УГКЦ #редемптористи #УкраїнськаСемінарія

Посилання:
1) о. Др. В. Маланчук, ЧНІ. Українська Греко-Католицька Семинарія в Голяндії, с.5-10
https://drive.google.com/file/d/1op0kE7utsm-aonoU203e8YiGBOhkJPuC/view?usp=sharing
2) Купранець О. Духовне вогнище на скитальщині. Українська Католицька Семінарія. Гіршберґ-Кулемборґ
https://diasporiana.org.ua/ukrainica/6597-kupranets-o-duhovne-vognishhe-na-skitalshhini/?fbclid=IwY2xjawRz_KtleHRuA2FlbQIxMABicmlkETFUODZxR3RLSDFyb0NWSU1Ec3J0YwZhcHBfaWQQMjIyMDM5MTc4ODIwMDg5MgABHteMqy9ry86etIlFTMgYPgbWro52VLG8qU12CALiv_0ipCNRFrPXGWpsshLH_aem_Ei9aWOf_8gnh6Nj39ND3XA

Фото:
1) 19 лютого 1946 – Призначення о. Маланчука професором в семінарії в Гіршбергу
2) Головний вхід до замку Гіршберг
3) 26 березня 1947 – Посвідка про те, що Володимир Маланчук є професором та духівником семінарії в Гіршбергу
4) 16 серпня 1947 – Відпускна грамота з Апостольської Візитатури в Німеччині о. Маланчука
5) 21 червня 1948 – Врочиста інавгурація першого навчального року в семінарії у Кулемборгу. о. Маланчук пʼятий зліва
6) 1948 – Духовна Семінарія у Кулемборгу недовго по приїзді до Голандії. о. Маланчук сидить третій зліва
7) Божественна Літургія в каплиці в семінарії у Кулемборгу. о. Маланчук третій зліва
8) 29 березня 1949 – Призначення о. Маланчука генеральним вікарієм Апостольського Візитатора для Великої Британії та Ірландії
9) 26 серпня 1949 – Призначення о. Маланчука Дорадником, Референтом і Членом Церковної Ради-Консисторії у Лондоні
10) 1950 – о. Володимир Маланчук на могилі Коновальця в Роттердамі

17/05/2026

Українці з Генту та околиць здійснили паломництво до Базиліки Люрдської Богородиці в Остакері — одного з найвизначніших Марійських відпустових місць у Бельгії. Ця подія стала не лише духовною зустріччю але й нагодою відчути єдність українців далеко від Батьківщини, спільно помолитися за мир в Україні та за свої родини.
Паломники зібралися разом на Святу Літургію, яку очолив адміністратор парафії Різдва Івана Хрестителя м.Гент, синкел у Бельгії, протоєрей Іван Данчевський. У проповіді о.Іван звернув увагу паломників, що «покидаючи цей світ Христос дав своїй Матері людину — щоб вона була для неї як син: Йоана. Він довірив його Їй. І внаслідок цього дару і довірення Марія стала матір’ю Йоана. Мати Божа стала матір’ю людини. Від тієї години Йоан «узяв її до себе» і став земним опікуном Матері свого Учителя. І в Йоані кожна людина стала її дитиною. Материнство Марії щодо нас виявляється особливим чином у місцях, де вона нас зустрічає: у своїх «домівках», місцях, де відчувається особлива присутність Матері.
Таких місць є багато. Вони різні: від маленького куточка в домі або придорожніх капличках з образом Божої Матері до базилік і храмів, збудованих на її честь. Однак у деяких місцях присутність Матері відчувається особливо сильно. Ці місця інколи випромінюють своє світло далеко навколо і притягують людей здалека. У всіх цих місцях дивовижно здійснюється той унікальний заповіт Розп’ятого: людина відчуває, що вона довірена Марії; вона приходить туди, щоб бути з нею як із Матір’ю, відкриває їй своє серце і говорить з нею про все: вона «бере її до себе», тобто вводить у всі свої проблеми — іноді дуже складні. Свої проблеми і проблеми інших. Проблеми сім’ї, суспільства, народів і всього людства».
Після Літургії відбулася спільна трапеза, відтак прочани взяли участь у співанні фламандських та українських Богородичних піснях, у процесії та молилися біля гроти. Атмосфера молитви, співу та братерства створила особливий духовний досвід для всіх присутніх.
Історія базиліки в Остакері сягає кінця ХІХ століття. Після об’явлень Пресвятої Богородиці у Люрді, почитання Богоматері швидко поширилося по Європі. У 1873 році в Остакері було збудовано першу гроту. Згодом після чудесного зцілення у 1875 році це місце стало популярним центром паломництва, і вже у ХХ столітті тут постала велична неоготична базиліка.
У 1924 році храм отримав почесний статус малої базиліки, що підкреслило його значення як важливого духовного осередку для всієї країни.
Особливе місце в історії цього святого місця займає українське паломництво 1949 року. Тоді понад 2000 українців, які опинилися в Бельгії після Другої світової війни, зібралися в Остакері під проводом єпископа Івана Бучко. Це була одна з найбільших маніфестацій віри української діаспори в Європі того часу.
Паломництво мало глибокий духовний і національний характер: люди молилися за свою поневолену Батьківщину, за переслідувану Церкву та за майбутнє українського народу. Воно стало символом незламності віри та збереження ідентичності далеко від дому.
Сучасні паломництва українців до Остакеру є продовженням цієї традиції. Вони поєднують покоління, нагадують про історичну пам’ять і зміцнюють духовні зв’язки. Для багатьох це місце стало символом надії, молитви та Божої опіки.
Такі події засвідчують, що українська громада в Бельгії залишається живою, згуртованою і глибоко вкоріненою у своїй вірі та традиціях.

16/05/2026

На свято Вознесіння владика Ihor Rantsya співслужив Месу у Соборі Христа-Спасителя м. Брюґе (Sint-Salvatorskathedraal) та взяв участь у традиційній процесії із реліквією Крові Христової, що зберігається в Базиліці Крові Христової м. Брюґе (Basiliek van het Heilig Bloed).

Урочистості очолив владика Лоде Аертс, єпископ Брюґе (Bisdom Brugge). Крім нашого єпарха у них також взяли участь владики Симеон Окезуо Нвобі (єпископ Ахіари в Нігерії), Філіп Крісторі (єпископа Шартра), Патрік МакКінні (єпископ Ноттінґема в Англії), Кун Ванхаутте (єпископ-помічник Мехелена-Брюсселя), Лео Вагенер (єпископ-помічник Люксембурґу), Атенаґорас Пекстадт (православний митрополит Бельгії Константинопольського патріархату)

Door het regenachtige weer werd de morgenprocessie geannuleerd, maar dat deed niet af aan de prachtige viering met de relikwie in de kathedraal.

15/05/2026

Беручи до уваги 5-й рік повномасштабної війни та глибокі рани, яких вона завдала українським родинам, цьогорічна Декада місійності присвячена українській сім’ї.

Беручи до уваги 5-й рік повномасштабної війни та глибокі рани, яких вона завдала українським родинам, цьогорічна Декада місійності присвячена українській сім’ї. П....

13/05/2026

23–24 травня 2026 в м. Утрехт на Парафія Зіслання Святого Духа відбудуться урочисті святкування престольного празника.