УГКЦ в Кобленці і Бад Кройцнах/UGKK in Koblenz und Bad Kreuznach

13/09/2026

10/09/2026

17 вересня УГКЦ відзначатиме День підлітка

День підлітка УГКЦ — це можливість почути підлітків, звернути увагу на їхні потреби, мрії та запитання й допомогти їм знайти своє місце в житті Церкви.
Цьогоріч цей день стане початком ширшої ініціативи, яка триватиме впродовж останніх двох тижнів вересня. Парафії, єпархії, школи та родини зможуть організовувати зустрічі, молитви, відкриті розмови, спортивні й творчі активності, соціальні та благодійні ініціативи.
Головні акценти:
-почути підлітків
-залучати їх до життя Церкви
-підтримувати родину
-поєднувати різні середовища
-говорити про таланти, мрії та покликання
Біблійною основою стане історія 12-річного Ісуса в храмі:
«Хіба ви не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» (Лк. 2, 49)
Це не лише один день, а початок тривалішої розмови — щоб почути, підтримати та допомогти підліткам знайти своє місце у Церкві, родині й суспільстві.

September 17 — UGCC Teenagers’ Day

The UGCC Teenagers’ Day is an opportunity to listen to teenagers, pay attention to their needs, dreams, and questions, and help them find their place in the life of the Church.
This year, the day will launch a broader initiative continuing throughout the final two weeks of September. Parishes, eparchies, schools, and families will be invited to organize meetings, prayer gatherings, open conversations, sports and creative activities, and social and charitable initiatives.
Key focuses:
-listening to teenagers
-involving them in the life of the Church
-supporting families
-connecting different environments
-talking about talents, dreams, and vocation
The biblical foundation is the story of 12-year-old Jesus in the Temple:
“Did you not know that I must be in my Father’s house?” (Luke 2:49)
This is not just one day, but the beginning of a longer conversation — to listen to, support, and help teenagers find their place in the Church, family, and society.

https://dyvensvit.org/mapa-edu/pocuti-pidtrimati-zaluciti-ugkc-gotujetsia-do-dnia-pidlitka

24/08/2026

Дорогі брати і сестри!
Щиро вітаю вас із Днем Незалежності України! 🇺🇦
Нехай Господь береже нашу Україну, дарує їй справедливий мир, захищає наших воїнів і благословляє кожну українську родину. Нехай у наших серцях завжди живуть віра, надія та любов до рідної землі.
Боже, благослови Україну і наш український народ! 🇺🇦🙏

22/08/2026

21/08/2026

Сьогодні, 20 серпня, минає 142 роки від дня народження Омеляна Ковча — українця, який із німецького концтабору Майданек надіслав рідним незвичайне прохання: не визволяти його.

Удома чекали дружина і 6 дітей. Про звільнення клопотався митрополит Андрей Шептицький. Та отець Омелян написав рідним:

«Якщо мене тут не буде, хто допоможе цим людям перейти всі страждання?»

Усе його життя пояснює цю відповідь.

Омелян Ковч народився 1884 року в Космачі, навчався у Львові та 6 років вивчав філософію і теологію в Римі. Одружився з Марією-Анною Добрянською, донькою буковинського священника. У подружжя народилися 3 сини та 3 доньки.

Перші роки служіння родина провела в Боснії, серед бідних українських переселенців. Дружина згадувала, що чоловік днями їздив від одного віддаленого села до іншого. Часто привозив додому чужих дітей, просив Марію-Анну нагодувати їх і дозволити погратися іграшками дітей Ковчів.

Під час визвольних змагань він став капеланом Української Галицької армії. Його бачили на передовій і біля поранених. «Воїн на лінії фронту почувається найкраще, коли бачить разом із собою лікаря та духівника», — говорив отець Омелян.

У Перемишлянах священник відновив церкву, підтримував «Просвіту» та «Пласт», відкрив дитячий садок, опікувався сиротами. За його українську позицію польська поліція провела в оселі родини близько 40 обшуків.

Під час ув’язнення в Бережанах у 1932 році він написав свою єдину книгу — «Чому наші від нас утікають?». Отець Омелян розмірковував про відповідальність Церкви та священників перед людьми. Своїх парафіян він навчав коротко: «Не плакати слід, а працювати».

У вересні 1941 року німецькі солдати замкнули в синагозі Перемишлян людей, які прийшли на молитву, і підпалили будівлю.

Двері були заблоковані. По допомогу побігли до отця Омеляна.

Він підійшов до озброєних солдатів і німецькою крикнув, щоб його пропустили. Ті розгубилися й відступили. Священник кинувся всередину та почав виносити людей із вогню. За свідченням очевидця, серед урятованих був белзький рабин Аарон Рокеах.

Потім отець Омелян пробирався до гетто з їжею та ліками, переховував єврейських дітей, видавав свідоцтва про хрещення, які могли стати шансом на порятунок.

30 грудня 1942 року його заарештувало гестапо. Від нього вимагали однієї обіцянки — більше не допомагати євреям. За це пропонували свободу.

Він відмовився.

У Майданеку отець Омелян став в’язнем №2399. Навіть там таємно служив, сповідав і підтримував людей різних національностей та віросповідань.

«Тут я бачу Бога, який однаковий для всіх нас», — написав він із табору.

25 березня 1944 року, у віці 59 років, Омелян Ковч помер у табірному шпиталі. В одному з листів він просив рідних:

«Моліться за тих, хто створив цей табір і цю систему. Вони найбільше потребують ваших молитов».

У 1999 році отця Омеляна визнали Праведником України. У 2001-му Папа Іван Павло II проголосив його блаженним священномучеником. А у 2009 році Омеляна Ковча проголосили покровителем душпастирів УГКЦ. Він став єдиним в’язнем Майданека, якого вшанували там іменною пам’ятною таблицею.

Українця переслідувала польська влада — він допомагав полякам. Окупанти вимагали, щоб він відвернувся від євреїв, — він залишився поруч. У Майданеку в нього забрали свободу й замінили ім’я номером. Але не змогли змусити перестати бути священником і людиною.

17/08/2026

🌟 ІСТОРИЧНА ПОДІЯ ДЛЯ НАШОЇ ГРОМАДИ!

13 вересня 2026 року стане особливим днем для нашої парафіяльної спільноти в Кобленці.

🙏 Вперше в нашій громаді діти урочисто приступлять до Першого Святого Причастя.

⛪ Також вперше нашу парафіяльну спільноту відвідає владика Богдан Дзюрах, який очолить Архиєрейську Божественну Літургію.

🕙 10:00 — Архиєрейська Божественна Літургія
🎶 11:30 — концерт гурту «Надія» та бандуристки Мирослави Кардаш

📍 Herz-Jesu-Kirche, Koblenz

Запрошуємо всіх розділити з нами радість цього особливого та історичного дня! 💙💛

08/08/2026

Нещодавно ми відзначали світле свято Преображення Господнього — день, сповнений особливого духовного світла, радості та Божої благодаті. 🙏

Нехай Господь преображає наші серця, дарує мир, зміцнює віру та благословляє кожну родину. 💛

07/08/2026

Цієї неділі, 9 серпня за новим стилем, Церква відзначає День пам'яті святого апостола Матія, якого обрали до числа дванадцяти апостолів замість Юди Іскаріота, що зрадив Учителя. Ми маємо унікальну можливість поклонитися мощам святого Матія у Трірі.

Після Вознесіння Христа апостоли обирали заміну Юді. Матія обрали за допомогою молитви та жереба з-поміж 70 найближчих учнів, які супроводжували Христа від самого Хрещення. Як це відбувалося, ми знаємо з Книги Дій 1:12-26. Більше, на жаль, про цього апостола нічого не написано.
З переказів відомо, що після Зіслання Святого Духа Матій проповідував Євангеліє в Юдеї, Каппадокії та на території сучасної Грузії (Колхіді). Під час проповідей в Юдеї та Колхіді Матій зцілював калік, очищав прокажених і повертав зір сліпим лише молитвою та іменем Ісуса Христа. В одній із місійних подорожей язичники змусили апостола випити отруту. Матій випив її без жодної шкоди для себе. Більше того, він зцілив понад 250 інших в'язнів, які осліпли від цієї ж отрути. Коли розлючений натовп та язичницькі жерці намагалися схопити апостола, він кілька разів ставав невидимим для них і спокійно проходив повз охорону, продовжуючи проповідь в іншому місці.

Близько 63 року н.е. святий Матій постраждав за віру в Єрусалимі: його побили камінням, а потім обезголовили. Тому в західній традиції цього святого іноді зображають із сокирою – знаряддям його вбивства. На іконах східної традиції він зображений із сувоєм (а не з книгою, як євангеліст Матвій).

У IV столітті свята цариця Олена (мати імператора Костянтина) знайшла мощі Матія в Палестині та перенесла їх до німецького міста Трір. Сьогодні вони спочивають у крипті Бенедиктинського абатства святого Матія.

До святого апостола Матія звертаються по допомогу, коли потрібно прийняти доленосне рішення або зробити складний вибір; для розпізнання своєї професії, духовного стану чи життєвої місії; при хворобах ніг. Також він вважається покровителем тих, хто бореться з алкозалежністю (у західній традиції); а ще для захисту від спокус, зради, зневіри та розчарування. Студенти та богослови просять у святого Матія допомоги у розумінні складних істин. Також до нього часто моляться люди, які шукають справедливого розв'язання суперечок або чесних результатів на іспитах чи конкурсах (як символ праведного жереба).

Тропар (г. 3):
Апостоле святий Матію,* моли милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.

Кондак (г. 4):
Вістування твоє, що, як світлосяйне сонце,* зійшло на весь світ,* просвічує благодаттю Церкву народів,* чудоносний Матію, Апостоле.

Привітання до Апостола
Вітаємо тебе, Апостоле Матію!
Слава, любов, честь і благословення Богу Отцю, Який тебе відзначив,
Богу Синові, Який вибрав тебе своїм Апостолом,
Богу Святому Духові, Який тебе провадив і освятив.
Благословляють тебе ангели, які тебе охороняли.
Мир і вічне блаженство всім, хто вшановує, любить і взиває до тебе. Амінь.

Молитва
Святий Матію, Апостоле преславний, який задля Ісуса Христа, проповіді віри та християнських чеснот віддав своє життя, випроси для мене благодать глибокої віри, любові та вірності Ісусові й Марії. Втішай мене у нещастях, рятуй у небезпеках і прийди мені з допомогою в часи випробувань і труднощів, а особливо в годину смерті. Амінь.