Православна Церква Святої Тройці в Празі

29/05/2026

Слава Ісусу Христу!
РОЗКЛАД💙

▫️29.05 (Пʼятниця)
18:00 - Молебень до Пресвятої Богородиці

▫️30.05 (Субота) Троїцька поминальна субота
9:00 - Заупокійна літургія
17:00 - вечірня

▫️31.05 (Неділя) Свята Трійця. Пʼятдесятниця
9:00 - Святкова літургія

▫️01.06 - (Понеділок) Святого Духа
09:00 - Святкова Літургія

21/05/2026

21/05/2026

Нинішнім святом завершується сорокаденне вшанування Пасхи Господньої. Як Христос протягом сорока днів після Воскресіння являвся Своїм учням, так і ми протягом сорока днів прославляли Його перемогу над смертю. Про подію Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа на небо нам свідчить Писання. Апостол і євангелист Лука у Євангелії та у книзі Діянь дає нам опис того, як Спаситель подав останні настанови учням Своїм, а потім «вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла його з очей їхніх» (Діян. 1: 9).

Апостол Марк додає, що Господь «вознісся на небо і сів праворуч Бога» (Мк. 16: 19). Це є надзвичайне свідчення, адже вказує не на просте переміщення у просторі, але на нову реальність буття людини як творіння – у єднанні з Богом Творцем.

Якщо раніше між Богом як Творцем і людиною як творінням була велика відстань – не так просторова, як за самою природою, то в Особі Господа Ісуса Христа відбувається єднання Божества і людства. Те, що Христос вже не лише як Син Божий, але і як Син Людський, перебуває на небесах – відкриває небеса і для нас, тих хто віруємо в Нього і слідуємо за Христом.

Тому й головне значення події Вознесіння Господнього не лише в тому, що Христос зійшов на небо, але в тому що Він відкрив шлях на небо для всіх нас, дарував можливість для кожного, хто вірує, прийняти благодать Святого Духа.

Вознесіння, з одного боку, є ніби завершенням земного життя Господа нашого Ісуса Христа. Але з іншого – воно стає початком нового, іншого буття. Адже якщо життєвий досвід вказує нам, що кожна людина народжується, живе, а потім раніше чи пізніше помирає і тілом повертається в землю, з якої взята, то у Христі та через Христа ми бачимо продовження цього – воскресіння тілесне і вхід до вічного, небесного життя.

Ось чому ми так радіємо в цей день і по-особливому його святкуємо, бо знаємо: Вознесіння Господнє звершене для нас, щоб і ми, після смерті та загального воскресіння, мали можливість бути там, де Христос – поруч з Богом, у житті блаженному, вічному.

Богу нашому слава на віки віків!

20/05/2026

Христос Воскрес!
Розклад богослужінь💙

▫️21.05 (Четвер) Вознесіння Господнє
9:00 - Святкова літургія

▫️22.05 (Пʼятниця)
18:00 - Молебень до Пресвятої Богородиці

▫️23.05 (Субота)
9:00 - Заупокійна літургія
17:00 - вечірня

▫️24.05 (Неділя)
9:00 - Божественна літургія.

01/05/2026

Христос Воскрес!
💙Розклад:

Субота (02.05)
9:00 - Заупокійна літургія
17:00 - Вечірня

Неділя (03.05)
9:00 - Божественна літургія.

01/05/2026

У перший день травня ми вшановуємо пам՚ять священномученика Макарія, митрополита Київського і всієї Руси, мощі якого вже понад 500 років є київською святинею і нині спочивають у Володимирському кафедральному патріаршому соборі Києва.

2 травня згадуємо про перенесення до Вишгорода мощів благовірних князів страстотерпців Бориса і Гліба, які були серед перших прославлених святих Київської землі і яких канонізували на початку XI століття. А 3 травня – день пам’яті преподобного Феодосія, одного із засновників Києво-Печерського монастиря.

Протягом травня ми вшановуватимемо пам՚ять багатьох видатних угодників Божих, серед яких також праведний Іов Почаївський (6 травня), апостол і євангелист Іоан Богослов (8 травня), рівноапостольні Кирило та Мефодій (11 травня), рівноапостольний імператор Костянтин і матір його імператриця Олена (21 травня), святі отці сімох Вселенських соборів (18 травня).

12 травня, в день пам’яті святителя Епіфанія Кіпрського, ми відзначатимемо день тезоіменитства нашого Предстоятеля – Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.

Цьогоріч на 21 травня припадає велике дванадесяте свято – Вознесіння Господнє. А в останній день місяця, 31 травня – День Святої Тройці. П’ятдесятниця. Цього ж дня, в останню неділю травня, ми святкуватимемо 26-ту річницю відновлення Михайлівського Золотоверхого кафедрального собору в місті Києві. Слава Богу за все!

26/04/2026

Третій недільний день після Великодня присвячений Церквою молитовному вшануванню жінок-мироносиць: Марії Магдалини, Марії Клеопової, Соломії, Іоанни, Марфи, Марії, Сусанни та інших.

Вони були тими, хто, як сказано у Євангелії, «йшли за Ісусом з Галилеї, слугуючи Йому» (Мф. 27: 55), хто до останнього моменту земного життя залишався біля Спасителя, хто плакав біля Його гробу, хто бачив, як великим каменем закрили місце поховання їхнього Господа і Учителя. Хто в неділю на світанку поспішив з миром, щоби намастити пахощами мертве тіло Спасителя. І хто першими серед усіх людей почули від ангелів звістку про Христове воскресіння, хто першими засвідчив цю величну подію та сповістив про неї апостолам.

Жінки-мироносиці стали першими свідками Воскресіння Христового, і вони ж стали благовісницями, бо принесли цю добру новину про Воскресіння та про перемогу життя над смертю апостолам. Ці жінки стали апостолами для апостолів (з грец. ἀπόστολος – «посланець»).

Для нас багато повчального є у житті жінок-мироносиць, у їхній діяльній любові, смиренні, вірності, безкорисливості, самовідданості. Вони робили, що могли, слідуючи за Христом. Вони оплакували свого Учителя після Його смерті і хотіли виявити щодо Нього останню шану, намастивши за тогочасним звичаєм Його тіло запашною олією. Вони не очікували дізнатися про воскресіння Христове, бо йдучи до місця поховання розмірковували про миро і про великий камінь, який закривав вхід у гробницю. І тому свідчення їхнє набуває особливої ваги. Бо якби вони були переконані у воскресінні або вважали, що їхній Учитель не помер – то не йшли би виконувати поховальних обрядів.

Як винагороду за свою віддану, діяльну любов та служіння саме жінки-мироносиці отримали першими радісну звістку про Христове воскресіння. «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес» (Лк. 24:5 - 6) – почули вони слова ангелів. І звістка ця, отримана від ангелів через жінок-мироносиць, досі лунає по цілому світу, особливо у священні пасхальні дні, коли нею ми, християни, вітаємо одне одного. Христос воскрес!

23/04/2026

Святий Юрій жив в кінці ІІІ століття, в часи правління нечестивого римського імператора Діоклетіана, який був ярим ідолопоклонником та запеклим гонителем християн. У його війську служив дивний Христів воїн, родом з Каппадокії, син християнських батьків, змолоду вихований ними у благочесті – Юрій. Великих висот досяг цей молодий воїн на військовій службі, а тому був долучений до оточення імператора.

Однак, коли імператор запалав ненавистю до християн та наказав по всій імперії здійснювати проти них криваві гоніння та страчувати тих, хто не зречеться своєї віри і не поклониться римським ідолам, тоді Юрій між успішною військовою кар’єрою і прихильністю володаря з одного боку та своєю вірою з іншого – обрав віру. За це його позбавили звання, піддали різноманітним тортурам і присудили до страти. Помер святий Юрій як мученик 23 квітня 303 року, залишившись непереможним свідком віри.

З давнього часу шануємо ми цього святого як Переможця. В грецькій мові цей титул означає «той, хто несе трофей», тобто несе зброю, захоплену в бою, як знак перемоги над ворогом.

Яку перемогу здобув святий Юрій? Він, найперше, переміг ті пристрасті, які притаманні кожній людині. Він відкинув велику славу, яку мав на той час, він не спокусився на принади світу цього, не зрікся віри і правди, а боровся до кінця. Він переміг своїх гонителів і мучителів, бо пам՚ять про них загинула, а про святого Юрія як мужнього воїна, хороброго та непереможного свідка Христового – живе і житиме далі. Цей святий мученик, віддавши життя, але не порушивши вірності Богу, переміг духовно і своїм подвигом надихає до боротьби численні покоління християн.

Святий великомученику Юрію, моли Бога за нас, наших воїнів-захисників і за весь побожний український народ!

19/04/2026

Восьмий день після Воскресіння Христового, тобто наступний недільний день після Великодня, в церковному календарі має назву Антипасхи та Фоминої неділі. Євангельські читання цієї неділі присвячені спогадам другого явлення Воскреслого Христа апостолам, яке відбулося восьмого дня після Воскресіння. Тоді Ісус Христос явився Своїм учням заради апостола Фоми, який не був присутнім під час попереднього явлення, а тому хотів особисто переконатися в цьому і побачити Воскреслого Христа на власні очі. Тому ця неділя називається Фоминою.

А слово «Антипасха» з грецької (αντίπασχα) перекладається як «навпроти Пасхи», «замість Пасхи». Тож ця назва – не протиставлення, а повернення до минулого свята. Пояснимо, чому саме так назвали цей день.

Справа в тому, що звичай святкувати урочистості великих свят сім днів поспіль вже був усталений у старозавітній Церкві. Так святкувалась старозавітна Пасха (Песах) та юдейське свято кущів. Останній із цих семи днів був по-особливому урочистим, називався великим і ніби замінював собою саме свято. За цим прикладом новозавітна Церква, через велику духовну радість святкування Воскресіння Христового протягом усього Світлого тижня, в останній день, в неділю, ніби підсумовує урочистість цього великого свята і є ніби «заміною Пасхи», через що цей день здавна назвали Антипасхою (у перекладі з грецької: «замість Пасхи»).

Тож, по суті, Антипасху ми розуміємо як повернення до свята Світлого Христового Воскресіння, як ще одну згадку про нього. Богослужіння Антипасхи відбувається за чином дванадесятих Господніх свят, хоча сам цей день до таких формально не належить. Також це свято відкриває період, коли знову, після довгого великопостового періоду, можна звершувати Таїнство вінчання.

Нинішній недільний день, перший після Світлого пасхального тижня, особливо присвячений утвердженню істини воскресіння Христа. Віруючи у Христове воскресіння, втілюймо нашу віру в повсякденне життя – пізнаваймо правду, примножуймо добро, відкидаймо оману і борімося зі злом!

13/04/2026

Христос Воскрес!💛

Завтра (14.04) святкова Літургія Світлого Вівторка🙏🏻

На 9:00💙