Перша Українська Баптистська Церква м. Келовна

09/14/2026

09/13/2026

ВІД ТЕМРЯВИ ДО СВІТЛА

Ів 9:24-41: "І покликали вдруге того чоловіка, що був сліпим, і сказали йому: Віддай хвалу Богові. Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік. Але він відповів: Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!... І спитали його: Що тобі Він зробив? Як відкрив тобі очі? Відповів він до них: Я вже вам говорив, та не слухали ви. Що бажаєте знову почути? Може й ви Його учнями хочете стати? А вони його вилаяли та й сказали: То ти Його учень, а ми учні Мойсеєві. Ми знаємо, що Бог говорив до Мойсея, звідки ж узявся Оцей, ми не відаємо. Відповів чоловік і сказав їм: То ж воно й дивно, що не знаєте ви, звідки Він, а Він мені очі відкрив! Та ми знаємо, що грішників Бог не послухає; хто ж богобійний, і виконує волю Його, того слухає Він. Відвіку не чувано, щоб хто очі відкрив був сліпому з народження. Коли б не від Бога був Цей, Він нічого не міг би чинити. Вони відповіли та й сказали йому: Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити? І геть його вигнали. Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його, запитав: Чи віруєш ти в Сина Божого? Відповів той, говорячи: Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього? Промовив до нього Ісус: І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!... А він відказав: Я вірую, Господи! І вклонився Йому. І промовив Ісус: На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі. І почули це деякі з тих фарисеїв, що були з Ним, та й сказали Йому: Чи ж і ми невидющі? Відказав їм Ісус: Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!"

Дорогі друзі, брати та сестри!
Я хочу сьогодні разом із вами звернутися до дуже відомої історії — історії чоловіка, який був сліпим від народження, але одного дня зустрів Ісуса.
Ісус відкрив йому очі.
Це було велике чудо. Але, читаючи дев'ятий розділ Євангелія від Івана, ми бачимо, що найбільше чудо відбулося не тоді, коли цей чоловік почав бачити навколишній світ.
Найбільше чудо відбулося тоді, коли він почав бачити Христа.
Спочатку він знав про Ісуса дуже мало. Він навіть не знав, де Ісус знаходиться. Але поступово його розуміння Ісуса зростало.
Спочатку він говорить:
«Чоловік, що зветься Ісус».
Потім:
«Він пророк».
А наприкінці, зустрівшись з Ісусом, він говорить:
«Я вірую, Господи!»
І поклонився Йому.
Ось шлях цієї людини: від фізичної темряви — до фізичного світла, а потім від духовної темряви — до віри в Ісуса Христа.

1. Той, хто пережив Божу дію, не може заперечити того, що сталося
Фарисеї знову і знову допитують цього чоловіка.
Вони вже не шукають правди. Вони хочуть знайти причину, щоб заперечити Ісуса.
Вони говорять:
«Ми знаємо, що грішний Отой Чоловік».
Але чоловік відповідає дуже просто:
«Чи Він грішний не знаю. Одне тільки знаю, що я був сліпим, а тепер бачу!»
Яка сильна відповідь!
Він не був богословом.
Він не міг відповісти на всі їхні питання.
Він не міг пояснити все, що зробив Ісус.
Але він знав одне:
«Я був сліпим — тепер я бачу».
Дорогі друзі, іноді люди можуть задавати нам багато складних питань про Бога.
Чому Бог допустив це?
Як Бог може простити?
Чому відбуваються війни?
Чому хворіють люди?
Чому Бог відповів на одну молитву і не відповів на іншу?
Ми не завжди маємо відповіді на всі питання.
Але кожна людина, яка по-справжньому зустріла Христа, може сказати:
«Я знаю, яким був раніше. І я знаю, що Христос зробив у моєму житті».
Не соромтеся розповідати про те, що Ісус зробив для вас.

2. Духовна сліпота може бути страшнішою за фізичну
Ось тут ми бачимо великий контраст.
Перед нами стоять люди, які фізично бачать.
Фарисеї мають очі.
Вони читають Писання.
Вони знають Закон.
Вони можуть цитувати Мойсея.
Вони бачать Ісуса своїми очима.
Але вони не бачать, Хто стоїть перед ними.
А чоловік, який усе життя був фізично сліпим, тепер бачить те, чого не бачать вони.
Чому?
Тому що фізичний зір — це ще не духовний зір.
Можна бачити очима, але не бачити Бога.
Можна знати Біблію, але не знати Христа.
Можна ходити до церкви, слухати проповіді, знати багато християнських пісень і навіть говорити правильні слова — і при цьому залишатися духовно сліпим.
Фарисеї сказали:
«Ми знаємо».
А Ісус показує, що їхня проблема саме в цьому.
Вони думали, що бачать.
А насправді були сліпими.

3. Гордість заважає людині побачити правду
Фарисеї не хотіли прийняти очевидне.
Перед ними стояла людина, яка від народження була сліпою.
Вони знали його.
Вони бачили його багато років.
І тепер він бачить!
Замість того щоб сказати:
«Це чудо! Бог зробив щось велике!»
вони починають шукати, як це пояснити без Ісуса.
Чому?
Тому що вони не хотіли втрачати свою позицію.
Їхня проблема була не в нестачі інформації.
Їм бракувало смирення.
Іноді найбільшою перешкодою між людиною та Богом є не відсутність знань, а гордість.
Людина говорить:
«Я сам знаю».
«Мені не потрібен Бог».
«Я сам вирішу, як мені жити».
«Не треба мене вчити».
Але Євангеліє починається тоді, коли людина визнає:
«Господи, я потребую Тебе».

4. Віра в Христа може коштувати нам чогось
Цей чоловік не просто прозрів.
Він також зазнав відкинення.
Фарисеї сказали:
«Ти ввесь у гріхах народився, і чи тобі нас учити?»
І:
«І геть його вигнали».
Він втратив прийняття релігійних людей.
Він став відкинутим.
Але зверніть увагу, що відбувається далі.
Коли люди відкинули його, Ісус його не залишив.
У 35-му вірші читаємо:
«Дізнався Ісус, що вони того вигнали геть, і, знайшовши його...»
Я дуже люблю ці слова:
«...знайшовши його».
Люди вигнали його.
А Ісус його знайшов.
Люди відвернулися від нього.
А Ісус прийшов до нього.
Можливо, хтось сьогодні почувається саме так.
Можливо, вас не зрозуміли.
Можливо, вас відкинули.
Можливо, люди, від яких ви очікували підтримки, залишили вас.
Пам'ятайте:
Якщо ви належите Христу, ви ніколи не залишені Ним.
Ісус знає, де ви.
Ісус бачить вас.
Ісус може знайти вас навіть там, де інші вас залишили.

5. Ісус хоче не тільки відкрити наші очі — Він хоче привести нас до віри
Коли Ісус знаходить цього чоловіка, Він ставить йому запитання:
«Чи віруєш ти в Сина Божого?»
Зверніть увагу: Ісус не просто запитує:
«Чи ти бачиш?»
Він запитує:
«Чи віруєш?»
Бо недостатньо побачити чудо.
Недостатньо отримати допомогу.
Недостатньо пережити благословення.
Найважливіше — пізнати Того, Хто дає благословення.
Ісус відкрив цьому чоловікові фізичні очі.
А тепер Він відкриває його духовні очі.
Чоловік запитує:
«Хто ж то, Пане, Такий, щоб я вірував у Нього?»
Ісус відповідає:
«І ти бачив Його, і Той, Хто говорить з тобою то Він!»
І тоді чоловік говорить:
«Я вірую, Господи!»
І поклонився Йому.
Ось справжній фінал історії.
Не просто:
«Я тепер бачу».
А:
«Я вірую, Господи!»

6. Найбільше чудо — коли людина починає поклонятися Ісусу
Цей чоловік починає свою історію як сліпий жебрак.
А закінчує її як людина, яка стоїть перед Ісусом і поклоняється Йому.
Він отримав більше, ніж фізичний зір.
Він отримав Христа.
І це найцінніше, що може отримати людина.
Можна мати здоров'я, гроші, будинок, автомобіль, хорошу роботу, друзів і багато можливостей.
Але якщо ми не маємо Христа — ми все одно залишаємося духовно сліпими.
І навпаки.
Навіть якщо людина проходить через важкі обставини, втрати, хвороби, самотність чи випробування, але має Христа — вона має найцінніший скарб.
Тому сьогодні питання Ісуса звучить і для кожного з нас:
«Чи віруєш ти в Сина Божого?»
Не:
«Чи багато ти знаєш?»
Не:
«Чи давно ти ходиш до церкви?»
Не:
«Чи є ти релігійною людиною?»
А:
«Чи віруєш ти в Ісуса Христа?»

7. Є два види сліпоти
Наприкінці Ісус говорить дуже серйозні слова:
«На суд Я прийшов у цей світ, щоб бачили темні, а видющі щоб стали незрячі».
І фарисеї питають:
«Чи ж і ми невидющі?»
Вони навіть не розуміють, що саме Ісус говорить про них.
Ісус відповідає:
«Якби ви невидющі були, то не мали б гріха; а тепер ви говорите: Бачимо, то й ваш гріх зостається при вас!»
Тут ми бачимо дві категорії людей.
Перша: людина говорить:
«Господи, я не знаю. Я потребую Тебе. Відкрий мої очі».
І Христос дає їй світло.
Друга: людина говорить:
«Я все знаю. Я все бачу. Мені не потрібен Бог».
І залишається у своїй темряві.
Тому найбільша небезпека — не сказати:
«Я сліпий».
Найбільша небезпека — бути сліпим і думати, що ти бачиш.

Дорогі друзі, брати та сестри!
Іван 9 — це не просто історія про одного сліпого чоловіка.
Це дзеркало для кожного з нас.
Ми повинні запитати себе:
Чи бачу я Христа?
Чи знаю я Його особисто?
Чи є в моєму серці віра?
Чи не заважає мені гордість?
Чи готовий я сказати:
«Господи, я потребую Тебе»?
Цей чоловік не знав усіх відповідей.
Але він знав Ісуса.
І коли він зрозумів, Хто перед ним, він сказав:
«Я вірую, Господи!»
Нехай і наша молитва сьогодні буде такою:
«Господи Ісусе, відкрий мої очі, щоб я бачив Тебе. Відкрий моє серце, щоб я пізнавав Тебе. Дай мені смирення прийняти Твою правду і мужність залишатися Тобі вірним».
Бо справжнє чудо — це не тільки коли сліпий починає бачити.
Справжнє чудо — коли грішник бачить Христа, вірить у Нього і поклоняється Йому.

🙏 Помолимося

Господи Ісусе Христе,
ми дякуємо Тобі за Твоє Слово і за цю прекрасну історію про чоловіка, якому Ти відкрив очі.
Господи, ми визнаємо, що іноді можемо бачити очима, але бути сліпими серцем.
Прости нас за нашу гордість, за наше самовпевнене «я знаю», за ті моменти, коли ми не хочемо слухати Твоє Слово і приймати Твою волю.
Господи, відкрий наші духовні очі.
Допоможи нам бачити Тебе серед наших обставин.
Коли нам важко — допоможи бачити Тебе.
Коли ми проходимо через випробування — допоможи бачити Тебе.
Коли люди відкидають нас — допоможи пам'ятати, що Ти не залишаєш нас.
Дай нам віру того чоловіка, який сказав:
«Я вірую, Господи!»
Навчи нас не тільки знати про Тебе, але особисто знати Тебе.
Допоможи нам не бути духовно сліпими, думаючи, що ми все бачимо.
Дай нам смирення сказати:
«Господи, відкрий мої очі. Я потребую Тебе».
Ми молимося також за наші сім'ї, за наших дітей, за наших друзів і за кожну людину, яка сьогодні шукає Тебе.
Нехай Твоє світло прийде в кожне серце.
Нехай люди, які живуть у темряві, побачать Твоє світло.
Нехай ті, хто ще не знає Тебе, зустрінуть Ісуса Христа і зможуть сказати:
«Я вірую, Господи!»
Дякуємо Тобі за спасіння, за милість і за Твою любов.
В ім'я Ісуса Христа молимося. Амінь.

FROM DARKNESS TO LIGHT

Jn 9:24-41: "A second time they summoned the man who had been blind. “Give glory to God by telling the truth,” they said. “We know this man is a sinner.” He replied, “Whether he is a sinner or not, I don’t know. One thing I do know. I was blind but now I see!” Then they asked him, “What did he do to you? How did he open your eyes?” He answered, “I have told you already and you did not listen. Why do you want to hear it again? Do you want to become his disciples too?” Then they hurled insults at him and said, “You are this fellow’s disciple! We are disciples of Moses! We know that God spoke to Moses, but as for this fellow, we don’t even know where he comes from.” The man answered, “Now that is remarkable! You don’t know where he comes from, yet he opened my eyes. We know that God does not listen to sinners. He listens to the godly person who does his will. Nobody has ever heard of opening the eyes of a man born blind. If this man were not from God, he could do nothing.” To this they replied, “You were steeped in sin at birth; how dare you lecture us!” And they threw him out. Jesus heard that they had thrown him out, and when he found him, he said, “Do you believe in the Son of Man?” “Who is he, sir?” the man asked. “Tell me so that I may believe in him.” Jesus said, “You have now seen him; in fact, he is the one speaking with you.” Then the man said, “Lord, I believe,” and he worshiped him. Jesus said, “For judgment I have come into this world, so that the blind will see and those who see will become blind.” Some Pharisees who were with him heard him say this and asked, “What? Are we blind too?” Jesus said, “If you were blind, you would not be guilty of sin; but now that you claim you can see, your guilt remains."

Dear friends, brothers and sisters,
Today I would like us to turn together to a very familiar story — the story of a man who had been blind from birth, but one day he encountered Jesus.
Jesus opened his eyes.
It was a great miracle. But as we read John chapter 9, we see that the greatest miracle did not happen simply when this man began to see the world around him.
The greatest miracle happened when he began to see who Jesus really was.
At first, he knew very little about Jesus.
Then he said:
“A man they call Jesus.”
Later, he said:
“He is a prophet.”
And finally, after meeting Jesus personally, he said:
“Lord, I believe,” and he worshiped him.
This is the journey of this man:
From physical darkness to physical sight — and then from spiritual darkness to faith in Jesus Christ.

1. When God Changes Your Life, You Cannot Deny What He Has Done
The Pharisees call this man in again and again.
They question him.
They are not really looking for the truth. They are looking for a reason to reject Jesus.
They say:
“We know this man is a sinner.”
But the man gives them a very simple answer:
“Whether he is a sinner or not, I don’t know. One thing I do know. I was blind but now I see!”
What a powerful statement!
This man was not a theologian.
He could not answer all their questions.
He could not explain everything about Jesus.
But he knew one thing:
“I was blind, but now I see.”
Dear friends, sometimes people may ask us many difficult questions about God.
Why does God allow suffering?
Why are there wars?
Why do people get sick?
Why did God answer one prayer but not another?
Why does God allow certain things to happen?
We may not have an answer to every question.
But every person who has truly encountered Christ can say:
“I know who I was before, and I know what Jesus has done in my life.”
We should never be ashamed to tell people what Jesus has done for us.

2. Spiritual Blindness Can Be More Dangerous Than Physical Blindness
Here we see a powerful contrast.
The Pharisees could physically see.
They had eyes.
They studied the Scriptures.
They knew the Law.
They could speak about Moses.
They could see Jesus standing right in front of them.
But they could not see who He really was.
And here is the amazing thing:
The man who had been physically blind from birth was now beginning to see something that the Pharisees could not see.
Why?
Because physical sight is not the same as spiritual sight.
A person can see with their eyes and still be spiritually blind.
A person can know the Bible and still not know Christ.
A person can attend church, listen to sermons, know Christian songs, and even use the right Christian words — and yet remain spiritually blind.
The Pharisees said:
“We know.”
But their problem was precisely this attitude.
They thought they could see.
But they were actually blind.

3. Pride Keeps Us From Seeing the Truth
The Pharisees did not want to accept what was right in front of them.
This man had been blind from birth.
They knew him.
They had seen him for many years.
And now he could see!
Instead of saying:
“This is a miracle! God has done something amazing!”
they tried to find a way to explain it without Jesus.
Why?
Because they did not want to humble themselves.
Their problem was not a lack of information.
Their problem was pride.
Sometimes the greatest barrier between a person and God is not a lack of knowledge, but a lack of humility.
A person says:
“I know everything.”
“I can take care of myself.”
“I don't need God.”
“I don't need anyone to teach me.”
But the Gospel begins when we are willing to say:
“Lord, I need You.”

4. Following Christ May Cost Us Something
This man did not simply receive his sight.
He also experienced rejection.
The Pharisees said:
“You were steeped in sin at birth; how dare you lecture us!”
And then:
“And they threw him out.”
He was rejected.
He lost the acceptance of religious people.
But look at what happens next.
When people rejected him, Jesus did not abandon him.
Verse 35 says:
“Jesus heard that they had thrown him out, and when he found him...”
I love those words:
“When he found him.”
People threw him out.
But Jesus found him.
People turned away from him.
But Jesus came to him.
Perhaps someone here today feels that way.
Maybe you have been misunderstood.
Maybe someone has rejected you.
Maybe people you expected to support you have walked away.
Remember this:
If you belong to Christ, you are never abandoned by Him.
Jesus knows where you are.
Jesus sees you.
Jesus can find you even in the place where others have left you.

5. Jesus Does Not Only Want to Open Our Eyes — He Wants to Lead Us to Faith
When Jesus finds this man, He asks him:
“Do you believe in the Son of Man?”
Notice that Jesus does not simply ask:
“Can you see?”
He asks:
“Do you believe?”
Because it is not enough to see a miracle.
It is not enough to receive help.
It is not enough to experience a blessing.
The most important thing is to know the One who gives the blessing.
Jesus had opened this man's physical eyes.
Now He was opening his spiritual eyes.
The man asks:
“Who is he, sir? Tell me so that I may believe in him.”
Jesus answers:
“You have now seen him; in fact, he is the one speaking with you.”
And then the man says:
“Lord, I believe,” and he worshiped him.
This is the real conclusion of his story.
Not simply:
“Now I can see.”
But:
“Lord, I believe.”

6. The Greatest Miracle Is When a Person Begins to Worship Jesus
This man begins his story as a blind beggar.
But he ends his story standing before Jesus and worshiping Him.
He received more than physical sight.
He received Christ.
And that is the greatest treasure a person can receive.
We can have health, money, a home, a car, a good job, friends, and many opportunities.
But if we do not have Christ, we are still spiritually blind.
On the other hand, even when a person goes through difficult circumstances, loss, sickness, loneliness, or trials — if they have Christ, they have the greatest treasure.
So today Jesus' question comes to every one of us:
“Do you believe in the Son of Man?”
Not:
“Do you know a lot?”
Not:
“How long have you been going to church?”
Not:
“Are you a religious person?”
But:
“Do you believe in Jesus Christ?”

7. There Are Two Kinds of Blindness
At the end of this passage, Jesus says:
“For judgment I have come into this world, so that the blind will see and those who see will become blind.”
Some Pharisees who were with Him heard this and asked:
“What? Are we blind too?”
Jesus answered:
“If you were blind, you would not be guilty of sin; but now that you claim you can see, your guilt remains.”
Here we see two kinds of people.
The first person says:
“Lord, I don't know everything. I need You. Open my eyes.”
And Christ gives that person light.
The second person says:
“I know everything. I can see. I don't need God.”
And that person remains in darkness.
So the greatest danger is not saying:
“I am blind.”
The greatest danger is being blind and believing that you can see.

CONCLUSION
Dear friends, brothers and sisters,
John chapter 9 is not simply the story of one blind man.
It is a mirror for every one of us.
We need to ask ourselves:
Do I truly see Christ?
Do I know Him personally?
Do I have faith in Him?
Is pride keeping me from seeing the truth?
Am I willing to say:
“Lord, I need You”?
This man did not have all the answers.
But he came to know Jesus.
And when he understood who was standing before him, he said:
“Lord, I believe,” and he worshiped him.
May that also be our prayer today:
“Lord Jesus, open my eyes so that I may see You. Open my heart so that I may know You. Give me humility to receive Your truth and courage to remain faithful to You.”
Because the greatest miracle is not simply when a blind person begins to see.
The greatest miracle is when a sinner sees Christ, believes in Him, and worships Him.

🙏 CLOSING PRAYER
Lord Jesus Christ,
We thank You for Your Word and for this beautiful story of the man whose eyes You opened.
Lord, we confess that sometimes we can see with our physical eyes while remaining blind in our hearts.
Forgive us for our pride, for our self-confidence, and for those moments when we refuse to listen to Your Word and follow Your will.
Lord, open our spiritual eyes.
Help us to see You in the middle of our circumstances.
When life is difficult — help us to see You.
When we go through trials — help us to see You.
When people reject us — help us remember that You never abandon us.
Give us the faith of this man who said:
“Lord, I believe.”
Teach us not only to know about You, but to personally know You.
Help us not to be spiritually blind while thinking that we can see.
Give us the humility to say:
“Lord, open my eyes. I need You.”
We also pray for our families, for our children, for our friends, and for every person who is searching for You today.
Let Your light enter every heart.
Let those who are living in darkness see Your light.
Let those who do not yet know You encounter Jesus Christ and be able to say:
“Lord, I believe.”
Thank You for salvation, for Your mercy, and for Your unfailing love.
In the name of Jesus Christ we pray. Amen.

09/10/2026

Pastor Oleksandr Sokolov | Ukrainian Bible Church | Kelowna, BC
Learn more about our ministry and how you can pray and partner with us:

https://missionaries.namb.net/full/oleksandr-sokolov

09/08/2026

https://missionaries.namb.net/full/oleksandr-sokolov

09/06/2026

Початок премудрости — страх Господній
Дорогі друзі, брати і сестри!
Сердечно вітаю вас і хочу разом із вами звернути увагу на один із найважливіших віршів усієї книги Приповістей — Приповісті 1:7:
«Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням».
Це коротке твердження містить глибоку істину, яка визначає весь шлях християнина. Воно говорить не просто про мудрість як людський досвід чи знання, а про мудрість, що починається з правильного ставлення до Бога.
🕊 1. Що таке страх Господній?
У біблійному розумінні страх Господній — це не жах, не паніка і не втеча від Бога. Це благоговіння, глибока пошана, визнання Його святості, влади й любові. Це стан серця, який говорить:
«Господи, Ти — Бог, а я — людина. Я довіряю Тобі, схиляюся перед Тобою і хочу жити так, як Ти навчаєш».
Такий страх не віддаляє нас від Бога — він наближає. Він робить серце м’яким, слухняним і відкритим до напучування.
🕊 2. Чому страх Господній — початок мудрости?
Тому що без правильного ставлення до Бога ми не можемо правильно ставитися ані до життя, ані до людей, ані до самих себе.
Людина може мати освіту, досвід і успіх, але без страху Господнього вона залишається духовно сліпою.
Вона може багато знати, але не розуміти найголовнішого.
Вона може бути розумною, але не бути мудрою.
Мудрість починається там, де людина визнає Божий авторитет і Божу істину.
Паралельні місця Писання це підтверджують:
Псалми 110:10 — «Початок премудрости страх перед Господом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його слава навіки стоїть!»
Приповісті 9:10 — «Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум».
Йов 28:28 — «І сказав Він людині тоді: Таж страх Господній це мудрість, а відступ від злого це розум!»
Біблія знову й знову повторює цю думку, щоб ми її не пропустили: мудрість — це не просто знання, це ставлення серця до Бога.
🕊 3. Як страх Господній виявляється в житті?
У послуху Божому Слову.
У прагненні уникати гріха.
У бажанні жити чесно й чисто.
У пошані до Божих заповідей.
У довірі до Божого проводу.
У смиренні перед Його волею.
Страх Господній робить нас уважними до того, що говорить Бог. Він формує характер, очищає мотиви та зміцнює віру.
🕊 4. Істинна мудрість досягає своєї повноти в Ісусі Христі
Він — утілена Божа мудрість. Він — дорога, правда і життя. Він — Той, Хто відкриває нам Отця й веде нас до світла.
Іти за Христом — означає жити в страху Господньому. Це означає довіряти Йому, слухати Його голос, іти за Ним навіть тоді, коли шлях видається важким.
Сьогодні Господь закликає кожного з нас:
«Сину Мій, дочко Моя — почни з Мене.
Постав Мене в центр свого життя.
Шануй Мене — і Я дам тобі мудрість, якої тобі так бракує».
🙏 Молитва
Господи наш, ми дякуємо Тобі за Твоє Слово, яке навчає нас істинної мудрости. Даруй нам страх Господній — благоговійне серце, яке любить Тебе, слухає Тебе й іде за Тобою. Зміцни нас на Христовій дорозі, наповни нас мудрістю згори та веди нас в істині щодня. В ім’я Ісуса Христа.
Амінь.

The Beginning of Wisdom Is the Fear of the Lord
Dear friends, brothers and sisters,
I warmly greet you and invite you to reflect with me on one of the most foundational verses in the whole book of Proverbs—Proverbs 1:7:
“The fear of the LORD is the beginning of knowledge.” (NIV)
This brief statement contains a profound truth that shapes the entire path of a Christian. It speaks not merely of wisdom as human experience or knowledge, but of wisdom that begins with a right relationship with God.
🕊 1. What Is the Fear of the Lord?
In the biblical sense, the fear of the Lord is not terror, panic, or running away from God. It is reverence—a deep respect and recognition of His holiness, authority, and love. It is the attitude of a heart that says:
“Lord, You are God, and I am human. I trust You, I bow before You, and I want to live as You teach me.”
This fear does not drive us away from God—it draws us nearer to Him. It makes the heart humble, obedient, and open to instruction.
🕊 2. Why Is the Fear of the Lord the Beginning of Wisdom?
Because without a right relationship with God, we cannot rightly relate to life, to other people, or even to ourselves.
A person may have education, experience, and success, yet without the fear of the Lord remain spiritually blind.
They may know many things, yet fail to understand what matters most.
They may be intelligent, yet not truly wise.
Wisdom begins where a person recognizes God’s authority and His truth.
Other passages of Scripture confirm this:
Psalm 111:10 teaches that the fear of the Lord is the beginning of wisdom and that those who follow His precepts have good understanding. (NIV)
Proverbs 9:10 declares that the fear of the Lord is the beginning of wisdom, and knowing the Holy One brings understanding. (NIV)
Job 28:28 teaches that fearing the Lord is wisdom, and turning away from evil is understanding. (NIV)
The Bible repeats this truth again and again so that we will not miss it: wisdom is not simply knowledge; it is the attitude of the heart toward God.
🕊 3. How Does the Fear of the Lord Appear in Our Lives?
In obedience to God’s Word.
In the desire to avoid sin.
In the desire to live honestly and purely.
In respect for God’s commandments.
In trust in God’s guidance.
In humility before His will.
The fear of the Lord makes us attentive to what God says. It shapes character, purifies motives, and strengthens faith.
🕊 4. True Wisdom Finds Its Fullness in Jesus Christ
He is the embodied wisdom of God. He is the way, the truth, and the life. He is the One who reveals the Father to us and leads us into the light.
To follow Christ means to live in the fear of the Lord. It means trusting Him, listening to His voice, and walking after Him even when the path seems difficult.
Today the Lord calls each of us:
“My son, My daughter—begin with Me.
Put Me at the center of your life.
Honor Me, and I will give you the wisdom you so deeply need.”
🙏 Prayer
Our Lord, we thank You for Your Word, which teaches us true wisdom. Grant us the fear of the Lord—a reverent heart that loves You, listens to You, and follows You. Strengthen us on the path of Christ, fill us with wisdom from above, and lead us in Your truth each day. In the name of Jesus Christ.
Amen.

08/30/2026

«ПРИЙДІТЬ ДО ХРИСТА — І ЗНАЙДЕТЕ СПОКІЙ ДЛЯ ДУШІ»

Матвія 11:28–30

««Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!
Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм.
Бож ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий!»»

Привітствую вас дорогі Друзі, Брати та Сестри!

Сьогодні я хочу разом з вами звернутися до слів нашого Господа Ісуса Христа, які є особливо важливими для кожної людини, яка переживає труднощі, біль, страх або втому.

Ми живемо у світі, де дуже багато людей обтяжені.

Хтось обтяжений війною.
Хтось — страхом за майбутнє.
Хтось переживає втрату близької людини.
Хтось має фінансові проблеми.
Хтось переживає самотність.
Хтось бореться із сімейними проблемами.
Хтось зовні посміхається, але всередині його серце розбите.

Ми бачимо, скільки сьогодні людей шукають спокою. Одні шукають його у грошах, інші — у роботі, розвагах, алкоголі, стосунках, успіху, психології або матеріальних речах.

Але проблема в тому, що світ може на деякий час відволікти людину від болю, але світ не може дати справжнього спокою її душі.

І саме тому Ісус Христос сьогодні говорить:

«Прийдіть до Мене… і Я вас заспокою».

Звернімо увагу: Христос не говорить:
«Прийдіть до релігії».
«Прийдіть до церкви».
«Прийдіть до людей».
Він говорить:

«Прийдіть до Мене».

І сьогодні Господь звертається до кожного з нас.

1. ХРИСТОС КЛИЧЕ ОБТЯЖЕНИХ

Ісус говорить:

«Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені…»

Це дуже важливі слова — «усі».

Не деякі.
Не тільки сильні.
Не тільки ті, у кого все добре.
Не тільки ті, хто вже багато років ходить до церкви.

Усі.

Якщо твоє серце втомилося — Христос кличе тебе.

Якщо ти переживаєш страх — Христос кличе тебе.

Якщо ти не знаєш, що буде завтра — Христос кличе тебе.

Якщо ти несеш тягар гріха — Христос кличе тебе.

Якщо ти відчуваєш, що більше не можеш — Христос говорить:

«Прийди до Мене».

Апостол Петро пише:

««Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами»
(1 Петра 5:7).»

Яка прекрасна істина!

Бог не говорить:
«Сховай свою журбу».
Не говорить:
«Зроби вигляд, що все добре».

Він говорить:

«Поклади її на Мене».

Можливо, сьогодні хтось прийшов сюди з великим тягарем у серці.

Можливо, про цей тягар ніхто не знає.

Але Ісус знає.

І Він говорить:
«Прийди до Мене».

2. ХРИСТОС НЕ ПРОСТО ЗАБИРАЄ ТЯГАР — ВІН ДАЄ НОВЕ ЖИТТЯ

Далі Ісус говорить:

«Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене…»

На перший погляд може здатися дивним.

Ісус щойно сказав:
«Я дам вам спокій».

А потім говорить:
«Візьміть на себе Моє ярмо».

Чому?

Тому що християнство — це не просто отримати полегшення від проблем.

Християнство — це почати слідувати за Христом.

Ісус не закликає нас просто прийти до Нього, щоб стало легше, а потім повернутися до старого життя.

Він говорить:

«Ідіть за Мною».

Коли людина приходить до Христа, вона отримує не просто тимчасове заспокоєння.

Вона отримує нове життя.

Апостол Павло говорить у 2 Коринтян 5:17:

««Отже, хто в Христі, той нове створіння; стародавнє минуло, ото нове постало!»»

Ось що робить Христос.

Він змінює серце.

Він прощає гріхи.

Він примиряє людину з Богом.

Він дає надію.

Він дає нове життя.

І навіть коли обставини не змінюються миттєво, Христос змінює людину всередині цих обставин.

3. СПРАВЖНІЙ СПОКІЙ МОЖНА ЗНАЙТИ ТІЛЬКИ В ХРИСТІ

Ісус говорить:

«…і знайдете спокій душам своїм».

Зверніть увагу — Він говорить не просто про відпочинок тіла.

Він говорить про спокій душі.

Можна мати будинок і не мати спокою.

Можна мати гроші і не мати спокою.

Можна мати хорошу роботу і не мати спокою.

Можна бути серед великої кількості людей і залишатися самотнім.

Але людина, яка має Христа, може мати мир навіть посеред бурі.

Згадайте учнів Ісуса в човні, коли здійнялася сильна буря.

Вони боялися.

А Ісус був із ними.

У Марка 4:39 написано:

««І встав Він, і вітрові наказав, і до моря: Замовкни, перестань! І вітер ущух, і тиша велика настала».»

Зверніть увагу: Христос був у човні.

Іноді ми думаємо:

«Господи, забери всі мої проблеми — тоді я матиму мир».

Але Бог іноді робить інакше.

Він говорить:

«Я не обіцяю, що бурі не буде. Але Я обіцяю бути з тобою у бурі».

І це набагато більше.

Бо якщо Христос у нашому човні, ми можемо пройти навіть через найсильнішу бурю.

4. ЧОМУ ЯРМО ХРИСТА ЛЮБЕ, А ТЯГАР ЙОГО ЛЕГКИЙ?

Ісус говорить:

«Бо ярмо Моє любе, а тягар Мій легкий».

Це не означає, що християнське життя завжди буде без труднощів.

Ісус ніколи не обіцяв Своїм учням життя без проблем.

Навпаки, Він сказав у Івана 16:33:

««У світі зазнаєте ви утиску. Та будьте відважні: Я світ переміг!»»

Християнин також може плакати.

Християнин також може хворіти.

Християнин може проходити через фінансові труднощі.

Християнин може переживати втрати.

Християнин може проходити через війну, переїзд, невизначеність і біль.

Але є одна велика різниця:

Християнин не проходить через це один.

Христос іде поруч.

Тому ярмо Христа є любе.

Бо ми більше не живемо для себе.

Ми живемо для Господа.

Ми більше не несемо тягар гріха самостійно.

Ми приходимо до Христа, Який простив нас Своєю кров'ю.

5. ХРИСТОС ДАЄ НЕ ТІЛЬКИ СПОКІЙ — ВІН ДАЄ НАДІЮ

Сьогодні світ дуже потребує надії.

Особливо коли люди дивляться на те, що відбувається навколо нас.

Ми бачимо війни, смерть, руйнування, страх, розділення сімей, економічні труднощі.

Людина може запитати:

«На що мені сподіватися?»

Біблія відповідає:

Наша надія — в Ісусі Христі.

Світ не може гарантувати нам завтрашній день.

Але Христос дає нам надію, яка виходить за межі цього життя.

Ісус сказав:

««Я воскресіння й життя. Хто вірує в Мене, хоч і вмре — буде жити»
(Івана 11:25).»

Ось чому наша надія не залежить від політики.

Не залежить від економіки.

Не залежить від того, де ми живемо.

Не залежить від того, наскільки спокійний сьогодні світ.

Наша надія — в Ісусі Христі.

Бо навіть смерть не має останнього слова над людиною, яка належить Христу.

Дорогі друзі, брати та сестри!

Сьогодні Ісус не говорить:

«Спробуй сам».

Він не говорить:

«Стань сильнішим — і тоді приходь».

Він говорить:

«Прийдіть до Мене».

Можливо, ти втомився.

Прийди до Христа.

Можливо, твоє серце наповнене страхом.

Прийди до Христа.

Можливо, ти несеш провину за свої гріхи.

Прийди до Христа.

Можливо, ти шукаєш сенс життя.

Прийди до Христа.

Можливо, ти вже багато років ходиш до церкви, але твоє серце далеко від Бога.

Сьогодні знову прийди до Христа.

Не просто до релігії.

Не просто до традиції.

Не просто до церкви.

Прийди до Ісуса.

Визнай свій гріх перед Ним.

Повір у Нього.

Довірся Йому.

Прийми Його як свого Господа і Спасителя.

І почни слідувати за Ним.

Бо Христос не обіцяє, що наше життя буде без бур.

Але Він обіцяє:

«Я вас заспокою».

Він дає мир для душі.

Він дає прощення гріхів.

Він дає надію.

Він дає спасіння.

І Він дає життя вічне.

Тому сьогодні я хочу залишити вам одну просту думку:

Не шукайте того, що може дати тільки Христос, у цьому світі.

Світ не може дати спасіння.

Світ не може дати справжнього миру.

Світ не може дати прощення гріхів.

Світ не може дати життя вічного.

А Христос може.

Тому Його слова сьогодні звучать і для нас:

««Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою!»»

Нехай кожен із нас не просто почує ці слова, але відкриє своє серце Христу, довіриться Йому і буде слідувати за Ним щодня.

Молитва

Господи Ісусе Христе, ми дякуємо Тобі за Твоє Слово. Дякуємо, що Ти бачиш кожне втомлене та обтяжене серце. Допоможи нам не шукати спокою в цьому світі, а приходити до Тебе. Прости наші гріхи, зміцни нашу віру, дай нам мир у серці та надію навіть посеред труднощів. Допоможи нам щодня брати Твоє ярмо, навчатися від Тебе і вірно слідувати за Тобою. Благослови кожну людину, яка сьогодні слухає Твоє Слово, і приведи тих, хто ще не знає Тебе, до спасіння.

В ім'я Ісуса Христа молимося. Амінь.

“COME TO CHRIST — AND YOU WILL FIND REST FOR YOUR SOUL”

Matthew 11:28–30 (NIV)

«“Come to me, all you who are weary and burdened, and I will give you rest.
Take my yoke upon you and learn from me, for I am gentle and humble in heart, and you will find rest for your souls.
For my yoke is easy and my burden is light.”»

I Greet You, Dear Friends, Brothers, and Sisters!

Today I want us to look together at the words of our Lord Jesus Christ—words that are especially important for every person who is experiencing difficulties, pain, fear, or exhaustion.

We live in a world where so many people are weary and burdened.

Some are burdened by war.
Some by fear of the future.
Some are grieving the loss of someone they love.
Some are struggling financially.
Some are dealing with loneliness.
Some are facing problems in their families.
Some may smile on the outside, while inside their hearts are broken.

We can see how many people today are searching for peace and rest. Some look for it in money. Others in work, entertainment, alcohol, relationships, success, or material things.

But the problem is this:

The world may distract us from our pain for a while, but the world cannot give true rest to our souls.

And that is why Jesus Christ says:

“Come to me.”

Notice what Jesus does not say.

He does not say, “Come to religion.”

He does not say, “Come to people.”

He does not simply say, “Come to church.”

He says:

“Come to me.”

And today, the Lord is speaking to every one of us.

1. CHRIST CALLS THE WEARY AND BURDENED

Jesus says:

«“Come to me, all you who are weary and burdened…”»

One word here is especially important:

“All.”

Not some.

Not only the strong.

Not only those who have everything together.

Not only those who have been Christians for many years.

All.

If your heart is tired—Christ calls you.

If you are afraid—Christ calls you.

If you do not know what tomorrow will bring—Christ calls you.

If you are carrying the burden of sin—Christ calls you.

If you feel like you cannot go on anymore—Christ says:

“Come to me.”

The Apostle Peter writes:

«“Cast all your anxiety on him because he cares for you.”
1 Peter 5:7 (NIV)»

What a beautiful truth!

God does not say:

“Hide your anxiety.”

He does not say:

“Pretend that everything is fine.”

He says:

“Cast it on me.”

Perhaps someone here today has come carrying a very heavy burden in their heart.

Maybe no one else knows about that burden.

But Jesus knows.

And He says:

“Come to me.”

2. CHRIST DOES NOT SIMPLY REMOVE OUR BURDEN—HE GIVES US A NEW LIFE

Jesus continues:

«“Take my yoke upon you and learn from me…”»

At first, this may seem surprising.

Jesus has just said:

“I will give you rest.”

And then He says:

“Take my yoke upon you.”

Why?

Because Christianity is not simply about receiving relief from our problems.

Christianity is about coming to Christ and following Him.

Jesus does not call us simply to come to Him so that life will become easier, and then return to our old way of living.

He says:

“Follow me.”

When a person comes to Christ, they receive more than temporary comfort.

They receive new life.

The Apostle Paul says:

«“Therefore, if anyone is in Christ, the new creation has come: The old has gone, the new is here!”
2 Corinthians 5:17 (NIV)»

This is what Christ does.

He changes our hearts.

He forgives our sins.

He reconciles us to God.

He gives us hope.

He gives us new life.

And even when our circumstances do not immediately change, Christ changes us in the middle of those circumstances.

3. TRUE REST CAN BE FOUND ONLY IN CHRIST

Jesus says:

«“…and you will find rest for your souls.”»

Notice that Jesus is not simply talking about physical rest.

He is talking about rest for our souls.

You can have a house and still have no peace.

You can have money and still have no peace.

You can have a good job and still have no peace.

You can be surrounded by many people and still feel completely alone.

But a person who has Christ can experience peace even in the middle of a storm.

Remember the disciples in the boat when a great storm arose.

They were afraid.

But Jesus was with them.

Mark 4:39 says:

«“He got up, rebuked the wind and said to the waves, ‘Quiet! Be still!’ Then the wind died down and it was completely calm.”
Mark 4:39 (NIV)»

Notice this:

Christ was in the boat.

Sometimes we think:

“Lord, take away all my problems, and then I will have peace.”

But sometimes God works differently.

He says:

“I may not promise that there will be no storm. But I promise to be with you in the storm.”

And that is even greater.

Because if Christ is in our boat, we can make it through even the strongest storm.

4. WHY IS CHRIST’S YOKE EASY AND HIS BURDEN LIGHT?

Jesus says:

«“For my yoke is easy and my burden is light.”»

This does not mean that the Christian life will always be easy or free from difficulties.

Jesus never promised His followers a life without problems.

In fact, He said:

«“In this world you will have trouble. But take heart! I have overcome the world.”
John 16:33 (NIV)»

Christians can still cry.

Christians can experience illness.

Christians can face financial difficulties.

Christians can experience loss.

Christians can live through war, uncertainty, moving to another country, family difficulties, and pain.

But there is one great difference:

A Christian does not have to go through these things alone.

Christ walks with us.

That is why Christ’s yoke is easy.

Because we no longer live for ourselves.

We live for the Lord.

We no longer have to carry the burden of sin by ourselves.

We come to Christ, who forgives us and gives us new life.

5. CHRIST GIVES US MORE THAN REST—HE GIVES US HOPE

Dear friends, our world desperately needs hope.

Especially when we look at what is happening around us.

We see wars, death, destruction, fear, families being separated, financial uncertainty, and so much suffering.

A person may ask:

“What can I hope for?”

The Bible gives us the answer:

Our hope is in Jesus Christ.

The world cannot guarantee us tomorrow.

But Christ gives us a hope that goes beyond this life.

Jesus said:

«“I am the resurrection and the life. The one who believes in me will live, even though they die.”
John 11:25 (NIV)»

This is why our hope does not depend on politics.

It does not depend on the economy.

It does not depend on where we live.

It does not depend on how peaceful the world is today.

Our hope is in Jesus Christ.

Because even death does not have the final word over the person who belongs to Christ.

Dear friends, brothers, and sisters!

Today Jesus does not say:

“Try harder on your own.”

He does not say:

“Become stronger first, and then come to me.”

He says:

“Come to me.”

Maybe you are tired.

Come to Christ.

Maybe your heart is filled with fear.

Come to Christ.

Maybe you are carrying guilt because of your sins.

Come to Christ.

Maybe you are searching for the meaning of life.

Come to Christ.

Maybe you have been attending church for many years, but your heart has grown distant from God.

Come back to Christ.

Do not simply come to religion.

Do not simply follow tradition.

Do not simply attend church.

Come to Jesus.

Confess your sins to Him.

Believe in Him.

Trust Him.

Receive Him as your Lord and Saviour.

And begin to follow Him.

Because Christ does not promise that our lives will be free from storms.

But He promises:

“I will give you rest.”

He gives peace to our souls.

He gives forgiveness of sins.

He gives hope.

He gives salvation.

And He gives eternal life.

So today I want to leave you with one simple thought:

Do not look to the world for what only Christ can give.

The world cannot give salvation.

The world cannot give true peace.

The world cannot forgive our sins.

The world cannot give eternal life.

But Christ can.

That is why His words still speak to us today:

«“Come to me, all you who are weary and burdened, and I will give you rest.”
Matthew 11:28 (NIV)»

May each of us not only hear these words, but open our hearts to Christ, trust Him, and follow Him every day.

Prayer

Lord Jesus Christ, we thank You for Your Word. Thank You that You see every weary and burdened heart. Help us not to look to this world for the peace that only You can give, but to come to You. Forgive our sins, strengthen our faith, give us peace in our hearts and hope even in the midst of difficult circumstances. Help us take Your yoke upon us, learn from You, and faithfully follow You every day. Bless every person who hears Your Word today, and lead those who do not yet know You to salvation.

In the name of Jesus Christ, we pray. Amen