13/10/2023
“Любов до ближнього”
(“Школа Медитації”, Курс 2, лист 28)
Людські взаємини для Отців та Матерів пустелі були основою життя у присутності Христа: авва Йоан Коловос сказав своїм учням: «Дім не будується, починаючи згори і працюючи вниз. Ви повинні почати з основ, щоб досягти вершини». Учні запитали: «Що є основою?» Він відповів: «Основа – це наші ближні, з якими ми будуємо відносини. З цього треба починати. Всі заповіді Христа залежать на цьому засновані».
Здається, ми дуже часто втрачаємо з поля зору цю важливу основу нашого життя. Часами ми схильні жити так, ніби ми всі є незалежними об’єктами, що мають обов’язково штовхати один одного, борючись за те, щоб зайняти собою весь вільний простір. Цікаво, що сьогодні деякі вчені змінюють наш погляд на дійсність. Експерименти з квантової фізики з самого початку довели, що електрони перебувають у вічному русі – не лише постійно взаємодіючи з іншими аналогічними частинками, але й перебуваючи у контакті із величезним глибинним океаном енергії, який підтримує все. Існування цього об’єднуючого принципу, цієї сили, що називається «Полем Нульової Точки», було проігноровано як несуттєве для практичного застосування квантової фізики та виключено з рівнянь. Зараз на неї звертають увагу вчені, які цікавляться філософськими значеннями квантової теорії. Відкриття цього квантового поля є беззаперечним доказом того, що всі ми пов’язані і всі ми є частиною мережі буття, разом із нашими ближніми, усім творінням і космосом, оскільки ми також складаємося з атомів та їхніх основних складових, електронів. Ми також є пакетами квантової енергії, які взаємопов’язуються та обмінюються інформацією з цим морем енергії.
Це стосується не лише енергетичного рівня матерії, але й свідомості. Девід Бом, відомий квантовий фізик, пише: «У глибині кожного з нас – єдина свідомість усього людства». Наше відчуття відокремленості – це ілюзія, якою б сильною вона не була, але це все одно лише ілюзія, створена нашим его – лівим відділом мозку, зосередженим на виживанні. Ми взаємопов’язані частини цілого.
Якби ми справді серйозно сприйняли б цю думку, це докорінно змінило б наше ставлення до всієї людської родини та до нашої планети. Все, що ми робимо, впливає на загальну картину реальності. Те, що відбувається з іншими, відбувається з нами, і навпаки. Нам потрібно лише навчитися зміщувати фокус уваги зі свого его, і саме медитація є ключовою дисципліною для цього.
Завдяки своєму життю у дусі споглядальної молитви пустельники на досвіді усвідомлювали цей взаємозв’язок, і для них найвищою чеснотою є самоспустошення від егоцентричних бажань, що веде до самовідданої любові, наслідуючи Христа. Послухайте історію про Антонія Великого, відомого вчителя пустельницького життя: «Святий Антоній благав Господа, щоб той показав, якого духовного рівня він досяг. Бог дав йому зрозуміти, що він ще не доріс до рівня якогось шевця в Александрії. Антоній залишив пустелю, пішов та знайшов того шевця і сказав йому: «Господь послав мене подивитися, як ти живеш». Він запитав його, у чому полягає секрет його духовного подвигу. Швець був здивований. Він сказав, що не має ніяких подвигів. Але він все ж таки відкрив Антонію таємницю своєї душі. Він сказав: «Я не роблю нічого особливого. Працюючи, я дивлюся на всіх перехожих. Їх дуже багато, всі вони дуже різні і всі вони здаються мені хорошими людьми. Я дивлюся на них та кажу: «Нехай всі ці люди будуть врятовані, бо їх любить Бог. Нехай вони всі врятуються, навіть якщо я загину за мої гріхи.»
Кім Натараджа Obl OSB
